Чи є сучасні козацькі полки майбутнім України?

"Козацькому роду нема переводу!" – давня українська приказка. З цими словами неможливо не погодитись, бо не перевелося козацтво в Україні й по сьогодні, вирує козацьке життя. Знаходить козацька громада охочих до відновлення історії, залучає до своїх лав молоде покоління й дітей, прислухається до розповідей старожилів, досліджує та вшановує історичні місця перебування козаків.

20 квітня Окремий Прилуцький козацький полк святкуватиме своє 5-річчя. У програмі святкування матиме місце посвята в козаки молодого покоління. Очолює прилуцьке козацтво отаман Олег Дурбалов, котрий за сумісництвом є ще депутатом Прилуцької міської ради. До складу полку входить близько сімдесяти чоловіків та жінок. Вони патріотично налаштовані берегти духовну й культурну спадщину козацького роду.
Щоб віддати шану предкам-козакам, полеглим у боях за рідну землю, представники Окремого Прилуцького козацького полку вирушили до села Сергіївка, котре розкинулося біля річки Перевід і вважається давнім козацьким поселенням. Згідно з історичними даними поселення було засноване 1629 року. Знайдено відомості, що колись на Січі налічувалось два Сергіївські курені. Один з них був Гадяцького полку, а інший – Прилуцького. І ось на сьогодні в Сергіївці залишились козацькі поховання, до яких вирушили козаки з Прилук, щоб встановити хрести.

На заході, присвяченому цій події, були присутні директор Сергіївської ЗОШ І — ІІІ ступенів Тетяна Іванівна Киян, заступник директора з виховної роботи Григорій Володимирович Рудько, секретар Сергіївської сільської ради, старожили села та майбутні козаки – учні 7 класу Сергіївської школи. Школярі не тільки із захопленням спостерігали за дійством, а й самі, озброївшись лопатами, брали участь у встановленні хрестів. Козацтвом було виголошено намір невдовзі насипати біля хрестів могили і доглядати за ними.

Після цієї урочистості козаки поїхали до школи, де зібралися учні й працівники школи. Пан отаман Олег Дурбалов завзято розповідав про козацтво школярам. Після його виступу присутні ставили Олегу Дмитровичу запитання про звичаї, порядок і статут козацтва, на які він дав вичерпні й цікаві відповіді.

Ця зустріч була для юних сергіївців небуденною подією, яка, хотілося б, аби залишилася в їхній пам'яті надовго. Нехай не вмирає козацький дух у багатій на історію Сергіївці. Хай відлунюють у дитячих серцях молитви, промовлені в похмуре небо біля козацьких поховань. Хай звучать в їхніх душах слова пісні: «Наша мова солов'їна піде з нами у віки. Доки буде Україна, доти будуть козаки!»