Мама Юлії Тимошенко не отримала тисячі гривень по вкладу, бо його не мала
Всі кошти вкладала у медичну страховку єдиної доньки
Це правда. Звісно, нині Юлія Володимирівна та її родина — люди небідні. Але дитинство Прем’єрки припало на далекі вже 70-ті роки, коли які там були статки... Тільки й того, що хтось зміг накопичити щось на ощадкнижці, інші складали кошти на так звану медичну страховку, як мама Юлії. До речі, ці радянські страховки, як і радянські вклади, також пропали.
Це одне з численних запитань, на які відпові¬ла Прем’єр на прес-конференції, що пройшла в Україн¬ському домі столиці. Тут були не лише столичні журналісти, а й з усієї України та зарубіжні колеги. Темою конференції були 100 днів діяльності нового уряду.
На східцях Українського дому нас і урядовців зустрів невеликий пікет від опозиції. На плакатах було, зокрема, написано й таке: «Юля, де бензин по 3,50?» Можна подумати, що кілька місяців тому, при попередньому уряді, він був за такою ціною. А чому все ж недавно ціна підскочила з 5-ти до 6 гривень, ми почули на прес-конференції. Прем’єр розповіла, як того ж дня міністр палива та енергетики України змушений був прориватися на державне підприємство його ж відомства. На Кременчуцький нафтопереробний завод, найбільший в Україні, з числа тих, що диктують ціни на нафтопродукти. Міністрові треба було розбиратися, що робиться на підприємстві, до ке¬рівництва яким пробралися представники олігар¬хічних кланів. І це на державному підприємстві, що ж тоді говорити про заводи, прихватизовані цими кланами.
Цей красномовний факт свідчить, в якій облозі доводиться працювати в перші місяці своєї діяльності уряду демократичної коаліції. І після величезного розкрадання держави протягом попередніх півтора року.
Не буду зловживати цифрами. Вони обнадіюють, ці перші кроки уряду. Але людям важливо, щоб за цими цифрами стояло покращення життя чи бодай надія на те, що добрі починання уряду будуть продовжені. А це можливе лише при збереженні правлячої коаліції парламенту, яка й сформувала уряд. Вона крихка, слабенька, ця коаліція, бо такими були підсумки позачергових осінніх виборів. Але вона є, існує. І важливо, що Прем’єр чітко заявила: вона докладе всіх зусиль для збереження цієї коаліції. І це головне, що хвилює мільйони виборців. Бо тоді будуть і зміни на краще.
Прес-конференція була незвичайною: не просто Прем’єр-міністра, а всього уряду. Разом з Прем’єром урядовці відповіли на десятки запитань, кожен по своїй галузі.
Прем’єр зазначила, що коли її уряд нарешті почав соціальні виплати, їх тут же звинуватили в „популізмі”, в тому, що в бюджеті не буде коштів для цих виплат. Так от, кошти, виявляється, в державі є. Вони вже почали надходити: від виведення кланової економіки з тіні і зростання виробництва. Вже напередодні цієї зустрічі було виконано квартальний план по доходах бюджету. І в останні дні березня були понадпланові надходження. Це вже не дефіцит, а профіцит бюджету, перевищення доходів над витратами. Тому будуть видані громадянам усі заплановані на цей рік виплати за знеціненими радянськими вкладами, всі виплати матерям на дітей. А за кілька місяців почнеться дуже велика програма кредитів на доступне житло. Нарешті, вже з 1 квітня розмір мінімальної пенсії підвищено до рівня прожиткового мінімуму — 481 гривня. Це окрім доплат. Наприклад, доплати на дітей війни: уряд уперше домігся виконання відповідного закону про цю категорію громадян.
Ще людей дуже хвилюють комунальні тарифи, стосовно яких знову йдуть чутки про підвищення. Тут відповідь була така. Дійсно, тарифи не повинні бути для комунальників збитковими. Але вони мають бути обґрунтованими. Міністр житлово-комунального господарства повідомив, що зараз проводиться серйозна перевірка того, звідки, з яких розрахунків на місцях встановлюють тарифи, чи не перекладають комунальники на плечі громадян свою безгосподарність. А ще розповів, як торік було розтринькано величезні кошти в розмірі 3 мільярдів гривень, виділені з бюджету на переоснащення житлово-комунальної галузі.
Чимало було запитань стосовно місцевої влади, адже не секрет, що після позаторішніх виборів на посади мерів пробралося чимало недостойних людей. Чернігівцям за прикладом далеко ходити не треба, це ж тут було мером обрано Рудьковського. Так само після перших в історії виборів місцевих рад за списками партій і блоків дивні розкладки утворилися і в місцевих радах. На це Юлія Тимошенко відповіла так. Біда не в тому, що в тих чи інших областях, районах, містах у місцевих радах утворилася інша більшість, ніж на всеукраїнському рівні, часом і опозиційна до уряду, парламенту чи Президента. Це нормальне явище. Біда у слабкій відповідальності місцевої влади перед громадянами, що її обрали. Результати — величезні зловживання, корупція не лише на всеукраїнському рівні, а й на місцях. Досить лише згадати про масові розкрадання, розбазарювання земель. До речі, Прем’єр спростувала чутку про нібито якусь заборону на оренду і продаж несільськогосподарської землі. Все це й далі можна і треба робити, щоб наповнювати бюджети, єдина й головна вимога — лише через аукціони. Ось цього й не бажають деякі керівники на місцях.
Стосовно ж травневих перевиборів мера Києва Юлія Тимошенко пояснила, чому її Блок висуватиме свого кандидата, а не підтримуватиме когось іншого, наприклад, того ж Кличка. Бо саме БЮТ має найбільшу підтримку виборців у Києві. До того ж на посаду мера столиці треба висунути дуже сильного, авторитетного й досвідченого політика й господарника. І підкріпити його обрання демократичною більшістю в Київраді. Юлія Тимошенко підтвердила інформацію, що навіть особисто готова очолити виборчий список до Київської міської ради, настільки важливим вона вважає оновлення влади в столиці.
Це правда. Звісно, нині Юлія Володимирівна та її родина — люди небідні. Але дитинство Прем’єрки припало на далекі вже 70-ті роки, коли які там були статки... Тільки й того, що хтось зміг накопичити щось на ощадкнижці, інші складали кошти на так звану медичну страховку, як мама Юлії. До речі, ці радянські страховки, як і радянські вклади, також пропали.
Це одне з численних запитань, на які відпові¬ла Прем’єр на прес-конференції, що пройшла в Україн¬ському домі столиці. Тут були не лише столичні журналісти, а й з усієї України та зарубіжні колеги. Темою конференції були 100 днів діяльності нового уряду.
На східцях Українського дому нас і урядовців зустрів невеликий пікет від опозиції. На плакатах було, зокрема, написано й таке: «Юля, де бензин по 3,50?» Можна подумати, що кілька місяців тому, при попередньому уряді, він був за такою ціною. А чому все ж недавно ціна підскочила з 5-ти до 6 гривень, ми почули на прес-конференції. Прем’єр розповіла, як того ж дня міністр палива та енергетики України змушений був прориватися на державне підприємство його ж відомства. На Кременчуцький нафтопереробний завод, найбільший в Україні, з числа тих, що диктують ціни на нафтопродукти. Міністрові треба було розбиратися, що робиться на підприємстві, до ке¬рівництва яким пробралися представники олігар¬хічних кланів. І це на державному підприємстві, що ж тоді говорити про заводи, прихватизовані цими кланами.
Цей красномовний факт свідчить, в якій облозі доводиться працювати в перші місяці своєї діяльності уряду демократичної коаліції. І після величезного розкрадання держави протягом попередніх півтора року.
Не буду зловживати цифрами. Вони обнадіюють, ці перші кроки уряду. Але людям важливо, щоб за цими цифрами стояло покращення життя чи бодай надія на те, що добрі починання уряду будуть продовжені. А це можливе лише при збереженні правлячої коаліції парламенту, яка й сформувала уряд. Вона крихка, слабенька, ця коаліція, бо такими були підсумки позачергових осінніх виборів. Але вона є, існує. І важливо, що Прем’єр чітко заявила: вона докладе всіх зусиль для збереження цієї коаліції. І це головне, що хвилює мільйони виборців. Бо тоді будуть і зміни на краще.
Прес-конференція була незвичайною: не просто Прем’єр-міністра, а всього уряду. Разом з Прем’єром урядовці відповіли на десятки запитань, кожен по своїй галузі.
Прем’єр зазначила, що коли її уряд нарешті почав соціальні виплати, їх тут же звинуватили в „популізмі”, в тому, що в бюджеті не буде коштів для цих виплат. Так от, кошти, виявляється, в державі є. Вони вже почали надходити: від виведення кланової економіки з тіні і зростання виробництва. Вже напередодні цієї зустрічі було виконано квартальний план по доходах бюджету. І в останні дні березня були понадпланові надходження. Це вже не дефіцит, а профіцит бюджету, перевищення доходів над витратами. Тому будуть видані громадянам усі заплановані на цей рік виплати за знеціненими радянськими вкладами, всі виплати матерям на дітей. А за кілька місяців почнеться дуже велика програма кредитів на доступне житло. Нарешті, вже з 1 квітня розмір мінімальної пенсії підвищено до рівня прожиткового мінімуму — 481 гривня. Це окрім доплат. Наприклад, доплати на дітей війни: уряд уперше домігся виконання відповідного закону про цю категорію громадян.
Ще людей дуже хвилюють комунальні тарифи, стосовно яких знову йдуть чутки про підвищення. Тут відповідь була така. Дійсно, тарифи не повинні бути для комунальників збитковими. Але вони мають бути обґрунтованими. Міністр житлово-комунального господарства повідомив, що зараз проводиться серйозна перевірка того, звідки, з яких розрахунків на місцях встановлюють тарифи, чи не перекладають комунальники на плечі громадян свою безгосподарність. А ще розповів, як торік було розтринькано величезні кошти в розмірі 3 мільярдів гривень, виділені з бюджету на переоснащення житлово-комунальної галузі.
Чимало було запитань стосовно місцевої влади, адже не секрет, що після позаторішніх виборів на посади мерів пробралося чимало недостойних людей. Чернігівцям за прикладом далеко ходити не треба, це ж тут було мером обрано Рудьковського. Так само після перших в історії виборів місцевих рад за списками партій і блоків дивні розкладки утворилися і в місцевих радах. На це Юлія Тимошенко відповіла так. Біда не в тому, що в тих чи інших областях, районах, містах у місцевих радах утворилася інша більшість, ніж на всеукраїнському рівні, часом і опозиційна до уряду, парламенту чи Президента. Це нормальне явище. Біда у слабкій відповідальності місцевої влади перед громадянами, що її обрали. Результати — величезні зловживання, корупція не лише на всеукраїнському рівні, а й на місцях. Досить лише згадати про масові розкрадання, розбазарювання земель. До речі, Прем’єр спростувала чутку про нібито якусь заборону на оренду і продаж несільськогосподарської землі. Все це й далі можна і треба робити, щоб наповнювати бюджети, єдина й головна вимога — лише через аукціони. Ось цього й не бажають деякі керівники на місцях.
Стосовно ж травневих перевиборів мера Києва Юлія Тимошенко пояснила, чому її Блок висуватиме свого кандидата, а не підтримуватиме когось іншого, наприклад, того ж Кличка. Бо саме БЮТ має найбільшу підтримку виборців у Києві. До того ж на посаду мера столиці треба висунути дуже сильного, авторитетного й досвідченого політика й господарника. І підкріпити його обрання демократичною більшістю в Київраді. Юлія Тимошенко підтвердила інформацію, що навіть особисто готова очолити виборчий список до Київської міської ради, настільки важливим вона вважає оновлення влади в столиці.
Петро АНТОНЕНКО.
| Коментарі (0) |