Образ Іуди — від Володимира Банюка
Минулого тижня шанувальники мистецтва мали змогу побувати на такій собі камерній виставі «Іуда Іскаріот» за повістю Леоніда Андрєєва, яку представив на глядацький суд заслужений артист України, актор Чернігівського Молодіжного театру Володимир Банюк (на фото).
Вистава відбулася у несподіваному ракурсі — у театральному просторі художнього музею, де саме тривають ремонтні роботи. Навіть антураж справляв неабияке враження.
Обрана Володимиром Банюком форма моновистави, своєрідний одяг, ланцюги на зап’ястках — усе це спонукало присутніх з несподіваної точки зору поглянути на образ Іуди. Так, Іуда — зрадник у своїх очах і в очах усіх прийдешніх поколінь… Але у нього також була душа. І сумніви. І спроба пізнати Любов. І терзання. І образа на світ, який його не прийняв… Дуже неоднозначний образ. Як на мене, Володимиру Банюку вдалося багато що сказати втіленням цього образу. Під час вистави дехто потайки витирав сльози…
Після вистави Володимиру Банюку щиро дякували і аплодисментами, і квітами.
— Чому саме Іуда привабив режисерський і акторський погляд? — поцікавилася я.
— Насамперед мені цікава творчість Л.Андрєєва, — відповів Володимир. — А по-друге, я вирішив, що мій професійний рівень дозволить подати Іуду у такому трактуванні, яке ви бачили. Цю виставу вже бачили в училищі, де я навчався. Мої педагоги, які й досі там працюють, були горді за мене. І це для мене дуже важливо.
Вистава відбулася у несподіваному ракурсі — у театральному просторі художнього музею, де саме тривають ремонтні роботи. Навіть антураж справляв неабияке враження.
Обрана Володимиром Банюком форма моновистави, своєрідний одяг, ланцюги на зап’ястках — усе це спонукало присутніх з несподіваної точки зору поглянути на образ Іуди. Так, Іуда — зрадник у своїх очах і в очах усіх прийдешніх поколінь… Але у нього також була душа. І сумніви. І спроба пізнати Любов. І терзання. І образа на світ, який його не прийняв… Дуже неоднозначний образ. Як на мене, Володимиру Банюку вдалося багато що сказати втіленням цього образу. Під час вистави дехто потайки витирав сльози…
Після вистави Володимиру Банюку щиро дякували і аплодисментами, і квітами.
— Чому саме Іуда привабив режисерський і акторський погляд? — поцікавилася я.
— Насамперед мені цікава творчість Л.Андрєєва, — відповів Володимир. — А по-друге, я вирішив, що мій професійний рівень дозволить подати Іуду у такому трактуванні, яке ви бачили. Цю виставу вже бачили в училищі, де я навчався. Мої педагоги, які й досі там працюють, були горді за мене. І це для мене дуже важливо.
Інеса ФТОМОВА.
Фото автора.
Фото автора.
Коментарі (0) |