Військові: раз — скорочення, два — відселення, три…

Представляючи нового міністра оборони України Юрія Єханурова, Верховний Головнокомандувач Збройних сил України Віктор Ющенко звернув увагу на численні звернення до глави держави колишніх військовослужбовців, які втратили зв’язок з армією, щодо відселення їх із закритих військових містечок.
Зазначена проблема не оминає і Чернігівщини: потребують відселення із Деснянського гарнізону (А 0665, смт Десна Козелецького району) 650 сімей, Гончарівського гарнізону (А 1815, смт Гончарівське Чернігівського району) – 338 сімей, Ічнянського гарнізону (А 1479, м. Ічня) – 71сім’я, а у зв’язку із прийняттям директиви міністра оборони України щодо розформування військової частини А 1479 до 2010 року кількість сімей за¬значеної частини, що потребуватимуть відселення, збіль¬шиться майже удвічі.
Протягом скорочення Збройних сил України найактуальнішим було і залишається питання щодо передачі військових містечок і відповідних інфраструктур у комунальну власність та організація заходів безпеки населення під час експлуатації арсеналів і складів боєприпасів, що розташовані на території області.
Законодавство України передбачає ряд соціальних гарантій військовослужбовцям і членам їх сімей, зокрема і щодо забезпечення відселення із закритих та віддалених від населених пунктів військових гарнізонів військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку.
Законом України «Про со¬ціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» статтею 18 пунктом 5 повноваження щодо відселення вищезазначеної категорії покладено на місцеві органи самоврядування, які сьогодні неспроможні цього зробити у зв’язку з відсутністю фінансування видатків з державного бюджету, тому реально норма закону не виконується.
За рахунок яких коштів міністр оборони України буде вирішувати блок соціально-економічних проблем 2008 року, маючи приклад недофінансування Збройних сил України в 2006 — 2007 роках на суму понад 4 млрд гривень?
Однією з умов успішного переходу Збройних сил України на професійну основу є забезпечення кокуренто¬спроможності військової професії на ринку праці, в т. ч. забезпечення соці¬ального захисту військовослужбовців.
Чинне законодавство про соціальний захист військово¬службовців України все ще залишається недостатньо врегульованим. Крім основних законів, діє надмірна кількість відомчих актів, які дають маневр окремим керівникам у прийнятті відповідного рішення.
Прем’єр-міністр України від перших днів роботи подає надію суспільству щодо виконання всіх зобов’язань, даних перед виборцями, зокрема стосовно переходу на професійну контрактну армію, заборону призову на строкову військову службу, готує проекти щодо скасування пільг окремим категоріям військовослужбовців та військовим пенсіонерам.
Отже, пенсіонерам, які проживають у закритих військових містечках, поки надворі зима, варто почасти плести корзини для збирання грибів та ягід, щоб забезпечити гідні умови життя своїх родин.
Державна програма розвитку Збройних сил України на 2006 — 2011 рр. потребує коригування та прискорення вирішення кардинального питання — забезпечення житлом військовослужбовців, у тому числі створення службового житла. 500 мільйонів гривень, що ви¬діляє бюджет України на 2008 рік, — це крапля в морі.
Досвід Польщі, Чехії, країн Прибалтики показує, як потрібно збалансувати структуру бюджету за рахунок перебудови (реорганізації) Збройних сил України щодо будівництва житла.
Водночас у багатьох країнах Європи вже давно працює такий механізм, як кредитування військовослужбовців. На думку багатьох військовослужбовців, саме кредитування житла якщо не повністю, то в основному допоможе розв’язати проблему.
Необхідні скоординовані дії органів влади та місцевого самоврядування щодо виконання Закону України «Про демократичний цивільний контроль над військовою організацією і правоохоронними органами держави з питань забезпечення виконання законодавства стосовно дотримання прав та соціальних гарантій військовослужбовців.
На жаль, Закон цей попу¬лістський. Який механізм контролю Збройних сил, що знаходяться на території області? У складі комісії з розподілу житла для військовослужбовців немає представників обласної державної адміністрації та міськвиконкому.
Як здійснюється громадський контроль за розподілом житла в області?
У районах області станом на 01.01.2008 р. на обліку безквартирних сімей військово¬службовців, звільнених у запас або у відставку, — 525 сімей, а ще безквартирні військово¬службовці Північного територіального управління «Північ» у кількості 800 сімей, прикордонного загону — 148 сімей, військової частини Міністерстства транспорту та зв’язку — 98 сімей, інших військових формувань — 96 сімей.
Скорочення чисельності військовослужбовців на 9000 у 2008 році загострить і без того важкий стан із забезпеченням житлом зазначеної категорії (проект щодо скорочення чисельності Збройних сил України на 2008 рік зареєстрований у Верховній Раді).
На парламентських слуханнях «Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військово¬службовців» 12 грудня 2006 р. Верховна Рада України ухвалила постанову, яка передбачала залучення інших джерел фінансування будівництва житла для військовослужбовців, але нині новий парламент.
Була надія у військових на покращання забезпечення житлом при міністрі оборони Анатолію Гриценку, який займав «деструктивну позицію» у відносинах з «Укрспецекспортом», за що і був звільнений Президентом.
Залишається нагадати читачу слова Президента України: «…Я пропоную конкретні зміни і пропоную практичні дії. Хочу, щоб ми жили вільно, чесно, щоб громадяни нашої держави жили в достатку.
Моя команда має план дій, як досягти цієї мети, і я переконаний, що ми разом досягнемо змін на краще».
У світі поважають тільки сильних, а армія залишається єдиним інститутом у державі, яка виконує свою місію – захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.