Iнтриги навколо проекту цементного заводу в Новгороді-Сіверському, або Чи може ще не запліднене дитя бути хворим на ДЦП?

Чи буде все-таки збудований цементний завод поблизу Новгорода-Сіверського? Резонансна тема будівництва масштабного промислового об’єкта в регіоні ще торік з’явилася на слуху. Втім, через рік ажіотаж навколо цього проекту потроху вщух, а дехто в пресі заговорив про його крах через екологічну небезпеку. З чим пов’язане уповільнення процесу впровадження інвестиції? Хто і що за цим стоїть — спробуємо розібратися.
На сьогодні питання навколо проекту відкрите. Це підтверджують події, що днями відбувалися в області. Інвестори провели кілька заходів з інформування населення щодо ситуації навколо будівництва цементного заводу. Представник ДП «Сімент-Цемент» Євген Кононенко розповів, що процес оформлення всієї дозвільної документації на будівництво ще триває. Деякі труднощі з цим виникали, але на то були об’єктивні причини. Скажімо, дозвіл на використання надр не був своєчасно отриманий через нову постанову уряду, яка вийшла в квітні цього року. Через цю постанову довелося переробляти весь пакет документів. Зате, за словами Євгена Кононенка, компанія «Сімент» отримала близько 30 дозвільних паперів різних інстанцій – від сільських рад Команської та Горбівської, від Новгород-Сіверських міської та районної рад, отримала згоду від обласної державної адміністрації та пройшла сесію обласної ради, де одержала дозвіл на збір документів стосовно відведення земельної ділянки, отримала висновки про екологічну безпеку заводу від Міністерства охорони здоров’я та Державної санітарно-епідеміологічної служби. Втім, проект землевідведення депутати облради не розглядали, оскільки народні обранці зажадали визначення оцінки впливу на навколишнє середовище даного підприємства (ОВНС) та проведення громадських слухань з цієї теми. Губернатор Володимир Хоменко від часу призначення його на посаду жодного разу офіційно не заявив щодо можливості або неможливості будівництва цементного заводу компанією «Сімент» у Новгород-Сіверському районі. Керівник області на всіх зустрічах з журналістами тільки наголошував на тому, що цей проект розглядають експерти, й до отримання остаточних висновків про можливість будівництва поки що мови йти не може.
На сьогодні на руках у інвесторів вже є ОВНС, котрий розробив іменитий київський інститут «Укрдіппроектстальконструкція ім. Шимановського». Як з’ясувалося з документа, норми забруднення проектованого підприємства є надзвичайно малими й не становлять небезпеки жодному населеному пункту й працівникам майбутнього заводу.
Втім, офіційна позиція влади щодо цього головного екологічного документа залишилася незрозумілою. Зі слів в.о. заступника голови облдержадміністрації Олександра Бєльського стало зрозуміло, що він не довіряє київському ОВНС, хоча про конкретні причини недовіри можна тільки здогадуватися. Серед претензій до інвесторів з його боку – відсутність техніко-економічного обґрунтування проекту. Також незадоволення висловлено тим, що ОВНС розробив не Харківський інститут «Харківводгео», як було спочатку заплановано, а київський – імені Шимановського.
Перший заступник голови облдержадміністрації Наталія Білоус несподівано заговорила про те, що взагалі на це родовище претендують вже кілька інвесторів, бо інформація поширилася Інтернетом, а тому доцільно проводити конкурс. Таку ж думку висловив і губернатор під час проведення ІІІ інвестиційного форуму. Серед головних умов після екологічних тепер є й соціальна інфраструктура, розвиток якої неодмінно має лягти на плечі інвестора.
Цікаво те, що представники ТОВ «Сімент-Україна» від самого початку говорили про соціальну складову свого проекту як одну з найбільш значущих. За словами генерального директора представництва в Україні Ахмеда Макарі, в планах інвесторів — створити для населення регіону 1000 робочих місць з мінімальною зарплатнею 500 у.о., а також викупити запустілі приміщення Команської та Дробишевської шкіл для переобладнання їх на навчально-професійні центри для місцевих мешканців, котрих будуть приймати на роботу, оскільки на майбутньому підприємстві все буде автоматизоване.
Як зазначив директор ДП «Сімент-Цемент» Євген Кононенко, в процесі будівництва заводу компанія обов’язково візьме на себе налагодження комунікацій (автомобільні дороги, залізниця та водний шлях по Десні), а це теж вимагатиме чималеньких вкладень. У планах фірми — побудова котеджного містечка для своїх працівників й додаткова пенсія від «Сіменту».
Варто сказати, що це, звичайно, не є кінцем усіх бажань, але натомість більших пропозицій до цього часу ні від кого не надходило. Певно, що завод будівельних матеріалів, який зараз сидить на тому ж родовищі, навряд чи задовольняє поставлені вимоги — як соціальні, так і екологічні. Проте керівники цього підприємства, зокрема Сергій Сергієнко, неодноразово заявляли про свої претензії на все родовище крейди поблизу Новгорода-Сіверського. Тож цілком зрозуміло, що журналісти під час зустрічі з керівниками області висловили певне припущення: влада навмисно, під виглядом «ненадання» відповідної документації, хоче відсторонити від проекту зацікавленого інвестора. Вартість такого проекту — 250 млн євро. Це дуже велика, як для нашої області, сума інвестицій – більше ніж усі інвестиції, які надходили в регіон від 1991 року.
Позиція ВАТ «Сімент-Україна» – погоджуватися з усіма екологічними вимогами й дотримуватися всіх поставлених норм. Проте, на думку Євгена Кононенка, причини гальмування проекту слід шукати в іншому, а говорити зараз про екологію, коли не затверджений навіть технологічний проект, — усе одно що поставити ще не заплідненій дитині діагноз хвороби на ДЦП. Тільки хто ж захоче працювати з такими лікарями далі й на скільки вистачить терпіння?