Міжнародний Дунайський медіа-форум-2007

На медіа-форумі присутні (згідно листа реєстрації) 106 учасників:
- Офіційні представники органів влади та громадських організацій України.
- Представники засобів масової інформації.
- Представники дипломатичних установ зарубіжних країн.
У ході проведення заходу було забезпечено синхронний переклад виступів українською, румунською та англійською мовами.
Теми доповідей розподілялись на три тематичні сесії:
І. Транспортний комплекс, як основа економіки регіону Нижній Дунай і сполучна ланка між Дунайськими країнами і Чорноморсько-Азовським регіоном, країнами південного Кавказу та Центральної Азії.
ІІ. Екологічна ситуація в дельті Дунаю. Організація та результати комплексного екологічного моніторингу української частини дельти Дунаю. Специфіка фінансування, проекти розвитку та збереження біорозмаїття.
ІІІ. Перспективи українсько-румунського співробітництва та можливі спільні проекти двох країн за участю міжнародної спільноти.
З доповідями виступили:
Керусенко В.І. - директор інституту Річтранспроект, м. Київ;
Бездольний В.В. - директор ДП „Дельта-лоцман”, м. Миколаїв;
Васенко О.Г. - заступник директора з наукової роботи інституту УкрНДІЕП Мінприроди України , м. Харьків;
Бушуєв С.Г. - директор інституту ПівденНІРО, м. Одеса;
Морозов В.М. – директор Дунайської гідрометобсерваторії, м. Ізмаїл;
Берлінський М.А. – директор Дослідного центру «НООСФЕРА» ім.. І.І. Мечникова, м. Одеса;
Шуйский Ю.Д. – професор Одеського національного університету, м. Одеса;
Аніщенко Л.Я. – зав. лабораторією інституту УкрНДІЕП, м. Харьків;
Мантурова О.В. – науковий співробітник Інституту гідробіології Національної академії наук України, м. Київ;
Демченко Р.І. – ст. наук. співробітник Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, м. Київ;
Некос В.Ю. – професор, декан екологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, м. Харків.
Всі виступаючі дали детальні і обґрунтовані відповіді на отримані запитання.
Після закінчення сесійних частин було проведено дискусію у форматі круглого столу.
Заключним етапом Міжнародного Дунайського медіа-форуму було прийняття Резолюції та Звернення.
Резолюція
Міжнародного Дунайського медіа-форуму-2007
Відновлення глибоководного суднового ходу „Дунай - Чорне море” по українській частині дельти річки Дунай відповідає національним інтересам України.
Реалізація українського проекту створює умови для інтеграції національних внутрішніх водних транзитних шляхів у транспортну систему Європи та Азії, оптимізації товарообігу по трасі VII-ого міжнародного транспортного коридору у сполучені ріка-море, а також створення нових внутрішніх водних та морських транспортних інфраструктур у Євроазіатському просторі.
У теперішній час громадськість вже проінформована про наслідки впливу робіт щодо відновлення ГСХ «Дунай – Чорне море» на екологічний стан дельти Дунаю та прибережну частину Чорного моря.
Мета форуму – зробити черговий крок у цьому напрямку та продемонструвати відкритість України на шляху реалізації національного проекту.
Учасники Міжнародного медіа-форуму мали можливість більш детально ознайомитись та розібратися у питаннях, пов’язаних з українським проектом, а також побачити своїми очима реальну ситуацію з реалізацією аналогічних проектів по українській та румунській частині дельти річки Дунай.
Учасники Міжнародного Дунайського медіа-форуму констатують:
- розповсюдження у деяких ЗМІ інформації щодо наявного значного транскордонного впливу українського проекту «Дунай – Чорне море» не мають фактичних підтверджень;
- соціально-економічні та екологічні проблеми дельти Дунаю потребують системного вирішення;
- Україна відкрита для співпраці з Комісіями міжнародних природоохоронних Конвенцій і готова виконувати їх вимоги.
Учасниками Міжнародного Дунайського медіа – форуму, після заслуховування виступів і доповідей вчених та фахівців, після усебічного обговорення проблем, пов’язаних з відновленням судноплавства на українській ділянці дельти розроблено та схвалено наступне Звернення.
ЗВЕРНЕННЯ
учасників Міжнародного Дунайського медіа–форуму
до урядів України, Румунії, Молдови, міжнародних організацій
Дельта Дунаю є природним об’єктом європейського та світового значення з історично усталеними традиційними способами природокористування. У різні періоди історичного розвитку держави, розташовані у дельті Дунаю, в т.ч. Україна, Румунія, Молдова та інші Придунайські країни по-різному ставилися до використання природних ресурсів дельти (зміни в гідрології, масштабні меліорації тощо). Але в цілому, незважаючи на антропогенний вплив, природне середовище Дунайської дельти зберігає здатність до самовідновлення.
Використання та експлуатація Дунаю та його дельти у якості водних шляхів, у т.ч. і у транскордонному контексті, має глибокі історичні корені і до теперішнього часу залишається актуальним видом господарської діяльності, важливим для економіки всіх Придунайських країн.
Пан’європейський VII транспортний коридор (Дунайський) у своїй нижньо-причорноморській частині, у сполученні річка Дунай – Чорне море проходить територіями Румунії (гирло Суліна) і України (гирло Бистре) та має важливе економічне значення для цих країн. Крім того, Кілійське гирло р. Дунай входить до складу VII міжнародного транспортного коридору та внесено за номером Е 80-09 до „Переліку основних характеристик та параметрів мережі водних шляхів категорії Е („Синя книга” Європейської економічної комісії ООН). Тому Україна і Румунія повинні підтримувати стан безпеки судноплавства у межах навігаційних параметрів, що наведені у „Синій книзі”.
Україною реалізуються Програма комплексного екологічного моніторингу цього проекту, виконання якої координує УкрНДІЕП Мінприроди України, залучаючи галузеві інститути, інститути НАН України та недержавні організації; її висновки при здійсненні українського проекту відкриті та доступні для широкої громадськості. Програма враховує зауваження та пропозиції Комісії з запиту Конвенції Еспоо.
Виходячи з вищенаведеного, учасники Міжнародного Дунайського медіа-форуму пропонують:
1.З метою забезпечення сталого та безпечного розвитку судноплавства у дельті Дунаю вкрай необхідно, щоб Україна, Румунія та Молдова досягли взаєморозуміння і на основі міжнародних принципів добросусідства взаємодіяли в питаннях безпеки судноплавства в Дунайських водах.
2.Вкрай необхідно забезпечити обов’язкове виконання усіма Придунайськими країнами вимог міжнародних конвенцій (в тому числі щодо участі громадськості у реалізації проектів) при експлуатації водного транспорту і водних шляхів.
3.Виходячи з вимог Конвенції Еспоо звернутися до Урядів України, Румунії та Молдови за підтвердженням готовності реалізувати ініціативи України щодо організації міжнародного комплексного екологічного моніторингу довкілля транскордонних впливів господарської діяльності на екологічний стан дельти Дунаю в цілому.
4.Звернутись до Секретаріату Конвенції Еспоо з пропозицією сприяти фінансуванню міжнародних досліджень в дельті Дунаю.
5.Широко інформувати національну і міжнародну громадськість про стан охорони довкілля в Дунайській дельті та вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності місцевого населення усіх Придунайських країн.
6.Звернутися до Уряду України з проханням прискорити узгодження проекту зонування Дунайського біосферного заповідника та завершити передачу територій до складу заповідника на підставі Указів Президента України.
7.Звернутися до Уряду Румунії та Молдови з приводу надання громадськості Придунайських країн можливості ознайомлення з оцінкою впливу на навколишнє середовище проектів, що реалізуються та плануються до реалізації на їх територіях та які можуть мати, або вже мають транскордонний вплив.
Серед них такі як:
- Георгіївського гирла для будівництва Георгіївського каналу (каналу “Святий Георгій”);
- будівництво на території Республіки Молдова в районі села Джурджулешти нафтопереробного заводу, міжнародного порту з нафтовим, пасажирським і вантажним терміналами;
та інші.
Звернутися до міжнародних організацій з пропозицією щодо організації міжнародної системи транскордонного екологічного моніторингу дельти Дунаю на основі впровадженої в Україні програми комплексного екологічного моніторингу.

Голова засідання О. Арбузов
Секретар А. Лукашенко