Політичний прогноз
Післязавтра
На стовпах висіли народні депутати. Як новітнього, так і деяких минулих скликань. Ще ніхто не квапився прибрати ці захололі рештки так несподівано завершеної кампанії. День «Ч», нестямно наближуваний виставленими тепер на байдужі оглядини загалу «ВІПами», підвів раптову жирну риску під таким багатовекторним ще вчора життям.
На стовпах висіли народні депутати. І нечисленні після вчорашнього стресу перехожі неквапно швендяли мимо. Нікого вже не цікавили пригаслі вогники в поетично примружених очах геть сивого добродія, дуже порядного з виду. Як і збережена, але вельми перекошена тепер посмішка його прогресуючої антагоністки, схожа більш за все на ледь завітрений м’ясний кавалок. Та й безживно акуратна коса чи застиглі на опасистому обличчі очиці відомого яйцененависника не викликали в пішоходів колишніх емоцій.
На стовпах висіли народні депутати. Був перший день довгоочікуваного прийдешнього. Дочекались, авжеж. Обличчя повішених були дещо спотворені останніми прижиттєвими конвульсіями. Конвульсіями такого гладенького, гламурного плакатного паперу, силоміць розіп’ятого на неоковирних патьоках клею поверх шкарубкої холодної товщі бетонних стовпів.
На стовпах висіли народні депутати. Як новітнього, так і деяких минулих скликань. Ще ніхто не квапився прибрати ці захололі рештки так несподівано завершеної кампанії. День «Ч», нестямно наближуваний виставленими тепер на байдужі оглядини загалу «ВІПами», підвів раптову жирну риску під таким багатовекторним ще вчора життям.
На стовпах висіли народні депутати. І нечисленні після вчорашнього стресу перехожі неквапно швендяли мимо. Нікого вже не цікавили пригаслі вогники в поетично примружених очах геть сивого добродія, дуже порядного з виду. Як і збережена, але вельми перекошена тепер посмішка його прогресуючої антагоністки, схожа більш за все на ледь завітрений м’ясний кавалок. Та й безживно акуратна коса чи застиглі на опасистому обличчі очиці відомого яйцененависника не викликали в пішоходів колишніх емоцій.
На стовпах висіли народні депутати. Був перший день довгоочікуваного прийдешнього. Дочекались, авжеж. Обличчя повішених були дещо спотворені останніми прижиттєвими конвульсіями. Конвульсіями такого гладенького, гламурного плакатного паперу, силоміць розіп’ятого на неоковирних патьоках клею поверх шкарубкої холодної товщі бетонних стовпів.
Ростислав МУСІЄНКО.
Коментарі (0) |