1991-2011: коментар професора Шпорлюка
Всім відомо, що незалежна Україна стикається з багатьма проблемами і труднощами. Ми чуємо про політичну та особисту боротьбу всередині правлячої еліти в Києві і корупцію в уряді та системі правосуддя, навчальних закладах та бізнесі. Відносно менше суспільної уваги приділяється таким фундаментальним проблемам сучасної України, як стан старого радянського господарства -- промислових зон (в першу чергу Донбасу), криза в сільському господарстві, по всій країні криза охорони здоров'я та демографічна криза.
Немає необхідності продовжувати перелік проблеми України. Більшість їх -- це спадщина ери до 1991 року. Ті, хто порівняє продуктивність незалежної України з балтійськими націями чи країнами Центральної та Східної Європи не можуть ігнорувати той факт, що Україна пережила Голодомор і Великий терор..
Ті з нас, хто був настільки оптимістичний двадцять років тому, ігнорували те, що Україна, яка заявила про свою незалежність, була сама продуктом
радянської епохи.
Тепер ми розуміємо, що відродження займе більше одного пострадянського покоління -- щоб залікувати рани і вирішувати проблеми України, успадковані від радянської епохи, не кажучи вже про реагування на нові глобальні виклики двадцять першого століття.
Хоча виклики серйозні, ми маємо право завершити огляд на позитивній, дійсно дуже оптимістичній ноті. Незалежна Україна, зі столицею в
Києві, збереглася як міжнародно визнана держава. Вона змогла підтримувати мир з усіма своїми сусідами і уникнути громадянської війни і збройних конфліктів на її території, незалежно від соціальних чи етнічних або релігійних протистоянь, цілих двадцять років.
Це досягнення безпрецедентне у всій українській історії. (Ті, хто не згоден, хай назвуть інший двадцятирічний період, коли незалежна держава зі столицею вКиєві на території сучасної України насолоджувалася миром)
Хтось, безумовно, заслуговує подяки за це.
Що ж до тих, хто народився в 1991 році, -- це перше покоління, яке має повноліття в незалежній Україні, ми вітаємо їх і бажаємо їм і їх молодшим братам і сестрам всього кращого. У них дуже жорстка робота попереду, але вони можуть стати щасливим поколінням в українській історії.
Роман ШПОРЛЮК, професор (США).
| Читайте також |
| Коментарі (0) |