Як чернігівці ставляться до нового уряду?

Віталій Костюченко, підприємець, народний майстер
– «Зараз ми всі відчуємо на собі, як буде працювати цей уряд. Микола Азаров -- колишній податківець, відповідно і діяльність його буде специфічна. Прогнозую значний податковий тиск на підприємців».

Сергій Трегубенко, громадянин України, м. Мена
– «Українцям несамовито таланить. На жаль, люди з примітивно-комуністичним мисленням не можуть усвідомити того блага, котре їм подарувала доля.
Чи добрий був перший президент і перші уряди України? Мабуть ні. Друга хвиля, зразка Кучма - Лазаренко була відверто злочинна. Третя, Ющенко – Тимошенко - почала зашкалювати абсурдністю. Що далі?
Розумним давно дійшло, що кого не обирай, краще не стане. Коли люди відмовляються здійснювати владу, їм на допомогу приходять політичні шахраї і грабують як людей, так і країну. Це нормально, це правильно, саме так і має бути. А казочки про те, що є істоти, котрі, отримавши владу, будуть турбуватися за людей, вигадали комуністи. І ці казочки є такою ж утопією, як і сам комунізм.
Дуже погано було б, якби хоч один президент чи уряд виявився дійсно ефективним і стан справ в країні та життя людей почав покращуватися. Якби таке нещастя випало на нашу долю, то те місце, де має бути розум, знову б докорінно омертвіло. А так, хоч в небагатьох людей, а починає зароджуватися жива думка про те, що про власне щастя і про долю країни потрібно турбуватися самому.
Слід віддати належне, доля робить все можливе, щоб наша самостійність, наша відповідальність за своє життя зростала, щоб не всохла та, ледь народжена думка, що все залежить тільки від нас самих. Другий тур президентських виборів подарував нам двох кандидатів, з котрих важко було визначити найгіршого. Визначили, обрали.
Ось тепер маємо чудовий уряд. Маємо прем’єра Азарова, котрий неодноразово заявляв, що країною повинні керувати професіонали, звісно ж, такі як він. А людям в ті справи нічого носа совати, то не їхнє діло. Ось тепер ми маємо Табачника міністром освіти і науки, відомого своєю антипатією до всього українського, звісно, крім грошей і художніх цінностей.
Все чудово! З отієї безформної маси, котру залишила по собі комуністична система, почнуть виростати ноги й руки, зароджуватися голова, тихенько почне битися серце, а потім і народжуватися українці. Почнуть народжуватися не для того, щоб прохати милості у всілякого сміття, почнуть народжуватися не для того, щоб чимось обурюватися і проти когось протестувати, почнуть народжуватися не для того, щоб шукати ворогів і влаштовувати міжусобицю, й не для того, щоб дертися у владу і грабувати інших, а почнуть народжуватися для того, щоб тихо і спокійно почати наводити порядок на своїй землі і в своєму житті.
А оті всі президенти з урядами стануть маленькими й слухняними, звідти зникнуть вожді й повелителі, а натомість прийдуть чиновники, котрі слухняно виконуватимуть волю народу.
А нам потрібно просто вчитися керувати своєю країною. Звісно, гарно було б, якби і президент і уряд нам у цьому допомагали. Але в них є більш важливе завдання – переконати оте, утопічно налаштоване населення в тому, що з утопій користі не буває, з них бувають тільки збитки. А іноді й горе.
Успіхів новому президенту, успіхів новому уряду, вашим головним завданням є переконати українців у тому, що давно вже час жити за рахунок власного розуму і власної волі, а не чекати добра від таких політичних шахраїв, як ви».