Чарівний Камінь

До цієї місцинки вже кілька років валом валить люд: від малих до старих. Утворився цілий ритуал: притулитися до стіни, завмерти на кілька миттєвостей, підняти руку вгору і доторкнутися до Каменя, вмурованого трохи вище людського зросту. Дітлашня підсаджує один одного, щоб дістати. Наречений вряди-годи допомагає дістатися до Каменя своїй коханій. Старі люди побожно хрестяться до доторку й після. Як не дивно, не весь цей народ заходить до церкви, вхід до якої – з протилежного боку.

Так, так. Камінь вмурований з тильного боку чернігівської П’ятницької церкви. Камінь цей непростий, хоча з виду – звичайна собі каменюка, звичайної форми. Побачиш таке десь на дорозі, то пройдеш байдуже повз цей уламок природи.

А справа в тому, що в давнину у підмурок кожного храму мав бути закладений камінь із самого Єрусалиму. Так що й цей Камінь привезений звідти. Можливо, за часів Другої світової війни, коли Чернігів лежав у руїнах, цей Камінь і врятував церкву від повного знищення: вона була зруйнована, але тільки до половини. Це добре видно на фотографіях тих часів, які зберігаються в архівах та подекуди в приватних колекціях. Церква ж П’ятницька у війну була зруйнована тільки наполовину. А потім відновлена за попереднім архітектурним виглядом.

Хто й коли першим дізнався про Камінь, достеменно невідомо. Так само невідомо, які саме бажання він виконує. Але ажіотаж триває вже впродовж кількох років. Значить, Камінь допомагає?

…Днями спостерігала, як до заглибини з Каменем, озираючись, підійшов бомж (явно бомж, бо надто вже зарослий та обідраний був цей чоловік). Він не молився, не завмирав побожно. Бомж, озирнувшись праворуч і ліворуч, крадькома вигріб із заглибини всі оті копійки, що туди наскладали люди, які загадували бажання. Чоловік мав щасливий вигляд, коли йшов від Каменя. Подумалось: напевне, ще кілька людських бажань виконано…

Інеса ФТОМОВА