До нас в науку! ми навчим,
Почому хліб і сіль почім!
Ми християни; храми, школи,
Усе добро, сам бог у нас!
Нам тільки сакля очі коле:
Чого вона стоїть у вас,
Не нами дана; чом ми вам

Чурек же ваш та вам не кинем,
Як тій собаці! чом ви нам
Платить за сонце не повинні!—

Тарас Шевченко

До відома аноніма Олександра: а чому ви забули про реверсну трубу Одеса- Броди, яку всіляко гальмувала запускати Тимошенко -- це мова про нафту. Чому ж ви туман напускаєте, якщо Європа всіляко намагається позбутися не тільки російського газу, але й газу взагалі -- принаймні в опалюванні помешкань, яке переводять на вітрову енергію, електричну, палетами і т.д.? Тож якщо у європейців такі чепурні голови -- то і я Чепурний! А ви лишайтеся на російській газові голці...

А дійсно -- які зміни є за ці 25 років? Наших юнаків не женуть воювати в Афганістан, Чечню чи за інші російські інтереси! Можемо молитися рідною мовою. У магазинах -- повно товару, а в Союзі були голі полиці. Хвалена ковбаса по 2.20 була тільки в Києві і хліб у село з Чернігова завжди просили привезти... Говорити можемо вільно. Бізнес можна відкривати, хай і з проблемами, але теж вільно. Історію свою правдиву можемо пізнати. Невже цього мало?

тільки не треба забувати, що починали відродження Батурина не влада, а "Просвіта" і Рух, коли послідовно завершили там два знамениті походи "Дзвін- 90" і Козацькими шляхами" (1991) -- вони мали такий розголос, що на зустрічі виходили старе й мале. А до Батурина їхала маса народу з усієї України -- в тому числі, і тодішній голова Нацбанку Віктор Ющенко, що скромно стояв у коридорі під час проведення вечора.

Відгук проф. Тимошика
Посмію заперечити в/ш М. Шкурку щодо назви"Данине - Даниного".Стверджую відповідально: в усіх архівнихдокументах (від ХУІІ ст до 20-х рр ХХ ст.) назва мого села офіційно подається
як ДАНИНА (в російських текстах "Данина", "в Данине"
"в Данину", из Данины", "над Даниной". Саме так
називають це село в своїх "Описах Черніг губ" Філарет (Гумілевський),
О. Русов, інші поважні дорадянські історики. Саме так вимовляють цю назву і
нинішні нечисленні старожили-односельці. І не випадково. Назва поселення
затрималася ще з дотатарських часів, коли чужинці накладали на наших незаможних
пращурів данину (дань), через непосильність сплати якої їх і прозвали
данинцями.Із ствердженням радянської влади, в пресі, азгодом у протоколах сільської ради та тодішніх колгоспів (писалися до середини
50-х років винятково рос. мовою) назва села змінюється на Даніно, а з 1963 р.
(після перепідпорядкування з Лосинівського
до Ніжинського р-ну) з'являється Данине. У носівський період
адміністративного перебування села (30-ті- 40-ві роки) на стор. райгазети "Червона
Носівщина" зрідка на початку зустрічається Данина, а згодом - паралельно
вживається Даніно і Данино.Отож, згадане вище "прикметниковеправило", до цього конкретного випадку не має жодного стосунку. Про трагічну й величну історію ДАНИНИ, продивовижні долі багатьох односельців йтиметься в моєму ґрунтовному дослідженні,
побудованому винятково на архівних матеріалах. Книга матиме назву  "Данина - Данині". Матеріал до неї
збирав упродовж останніх п'яти років у архівах Києва, Чернігова, Ніжна, у
записах спогадів ще живих свідків історії. Це речення - толерантна, але болісна
реакція на дещо «колюче жало» шанованого мною Миколи Шкурка про те, які імена
діячів української історії мають повертати дослідники-вихідці із Чернігівщини. Щиросердно дякую шановний пане ВасилюЧепурний, за ваш зворушливий посил-відгук на мою презентацію 17-томного
канадсько-українського проекту "Запізніле вороття" в Чернігові. Для
мене ця зустріч із земляками і мій своєрідний звіт перед ними (презентувалися і
мої 11 книг українознавчої тематики) була багато в чому знаковою, хоча,
можливо, й запізнілою. Щиро Ваш -  Микола Тимошик

200 років, а про нього досі сперечаються! Такого нема ні в Польщі щодо Міцкевича, ні в Німеччині щодо Ґьоте, ні в Росії щодо Пушкіна.

при помаранчевих борги України зменшились, а при правлячій коаліції регіоналів та червоних -- ростуть. Так що не треба "ля-ля"...

Перейменування не коштує нічого, а підприємства залишились не від червоних, а від мозолів наших батьків і дідів, яких нахабно обкрадали червоні для імперіалістичних воєн у Афганістані, Анголі тощо...

Це точно вплине на рівень зарплат... А давати нагороду з нагоди ювілею... -- академічністю тут не пахне!

Гендерному?