О.Тягнибок: " Повинен існувати такий принцип: влада повинна розуміти – якщо люди незадоволені владою, яку обирали, вони мають право і реальну можливість переобрати таку владу." ....достатньо хоча б один раз НАС соціал-націоналів обрати і соціал-нац-рай забезпечно... Назавжди, як у КНДР!
В ніч з 10 на 11 березня здійснено також черговий хуліганський напад на приміщення Чернігівської обласної організації Української Народної партії по вул. Щорса,4: виламано і викрадено металевий держак з партійним прапором УНП, що був встановлений на ганку. Повідомляти про це в міліцію і робити галас не має сенсу, бо все одно дехто буде верещати, що це PR, а міліція - все одно шукати хуліганів не буде. Воно їм не до чого, інших "цікавих" справ вистачає...
В Святому писанні сказано, що першими перед кінцем світу зникнуть бджоли. Мабуть, кінець починається, якщо такий кисель замість мізків. Алексій, синку, за кризу в США, рідній Росії, Польщі винний також бджоляр ? За те, що у нас вирує контрабанда м"яса - винні ми самі. Не вже ті , що його продають і переробляють не знають про це, але мовчать і ...одні бжоляра хають, а другі його колишню подругу Юлю, а треті - Я. І тиша...
Якщо хтось, десь "... не завжди відрізняється точністю викладу", то, Сашко, хто заважає ВАМ надати більш правдиву версію того, що ж робив І.Богун під Н.-Сіверським разом з королівським військом(чи то с поляками ?)?
Біографія І. Богуна(див.) не стикується з заголовком матеріалу. На жаль, богунів, сірків, гонтів, залізняків, махновців тощо вистачало в Україні завжди, а от державотворців - катьма. Біографія. Іван Богун походив з української шляхти. Учасник визвольних повстань у 1637-38 років. Брав участь у Азовському сидінні, зокрема, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевіз через річку Сіверський Донець. Протягом 40-х років XVII століття Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, брав участь у військових походах проти кримських татар, і обороняв українські землі від набігів останніх. З початком у 1648 році Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорізького 1649 року» він значився серед козаків Чигиринського полку. Згодом, вірогідно у 1650 році, за добрі організаторські здібності та військовий талант Богуна було призначено кальницьким полковником. В 1651 році Богун вів бої на Брацлавщині проти загонів Калиновського та Лянцкоронського. У боях під Вінницею в березні 1651 року Богун вперше найбільш масштабно проявив свої здібності воєводи, заманивши в ході бою польську кінноту на Південний Буг, де драгуни потрапили до зарання підготованої пастки. Тут же Богун проявив значну особисту хоробрість, очолюючи сміливі нічні вилазки з козацького табору. В кінцевому підсумку Богун втримав свої оборонні позиції під Вінницею і після підходу основних сил української армії змусив коронне військо відступити. В подальшому, переслідуючи польські загони, полк Богуна брав участь у штурмі Кам'янця-Подільського (29 квітня — 1 травня 1651 року), а в середині травня його козаки оволоділи Корцем. Важливою сторінкою кальницького полковника стала Берестецька битва, в якій Іван Богун проявив себе розсудливим полководцем в найтрагічніший момент бою. Саме його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі 30 червня 1651 року. Богун виправдав покладені на нього сподівання, вивів із оточення основні сили українського війська. В березні 1653 року загони Богуна виступили проти армії Стефана Чарнецького, який, захопивши Липовець, Погребище та інші міста, рухався вглиб України. Зайнявши оборону в Монастирищі, Богун тривалий час відбивав атаки значно переважаючих сил коронної армії та робив дошкульні вилазки з міста. Так і не досягши успіху, війська Чарнецького, який під Монастирищем сам зазнав поранення, змушені були відступити. Цього ж 1653 року Богун разом із Тимошем Хмельницьким водив козацькі полки в похід на Молдавію, де було розгромлено армію Георгіци та його союзників. Після загибелі в Сучаві Тимоша (5 листопада 1653 року), Богун повернувся з військом в Україну. В кінці 1653 року та протягом 1654—1655 років кальницький полковник практично безперервно вів бойові дії проти коронної армії та татарських загонів на Брацлавщині та Уманщині. В грудні 1656 року Богун в якості одного із керівників козацького корпусу під командою наказного гетьмана Антона Ждановича вирушив у похід проти військ Речі Посполитої. Українські війська разом із союзними арміями Семиграддя та Швеції протягом першої половини 1657 року пройшли Західною Україною та Польщею, здобувши при цьому Краків, Брест та Варшаву, хоча в кінцевому рахунку й змушені були відступити в Україну влітку 1657 року. В політичному спектрі Української козацької держави Іван Богун займав місце постійного опозиціонера. Зокрема, він досить рішуче виступив проти укладення Богданом Хмельницьким Білоцерківського договору (28 жовтня 1651), засуджуючи при цьому політику поступок Польщі і зменшення козацького реєстру. У 1654 році Богун був у числі противників курсу Хмельницького на союз із Москвою i, так і не склавши присяги російському цареві, згодом очолив антимосковську старшинську опозицію. Після смерті Б. Хмельницького (27 липня 1657 року) Іван Богун підтримував курс Івана Виговського та Юрія Хмельницького на унезалежнення від Москви української зовнішньої та внутрішньої політики, але й крен в інший бік вказаних гетьманів — на зближення із Польщею чи Туреччиною теж викликав спротив кальницького полковника. Зокрема, Богун відмовився підписувати укладений Виговським Гадяцький договір (6 вересня 1658 року). А в 1660 році Богун виступив проти Слободищинського трактату, підписаного Юрієм Хмельницьким. У 1662 році кальницький полковник Богун був ув'язнений поляками і відправлений до Мальборга. Він був звільнений Яном Казимиром в обмін на участь в поході на Лівобережну Україну. Але згодом Богун був не справедливо звинувачений у зносинах з москалями та урядом Івана Брюховецького і був вбитий поблизу Новгород-Сіверського 17 лютого 1664 року.
І. Богун - анархіст !? Завжди проти !? Сьогодні таких "хероїв" до Москви р.. м...
Такі затяті, емоційні, хамські наскоки С.Кордика на С.Соломаху(про якого таварищ підполковник у запасі нічого по суті не знає), а не на його позицію чи аргументи свідчить лише про силу аргументів останнього. Нерви здають ? Не дарма ж і правильно, мабуть, в спецслужбах і у військових рано відправляють на пенсію... А як комфортно себе почуває С.Кордик цькуючи Президента разом з усією промосковсько-комуністичноюкампанією ? Звісно, приємно бути у більшості... Щось не пригадую "подвигів" підполковника С.Кордика під час"померанчової" революції у 2004р. у боротьбі зі злочинним режимом Л.Кучми, щоб дійсно(через втрату "рожевих" сподівань на В.Ющенка) люто ображатися на В.Ющенка і К.
Як не пригадати О.Савченка з його красивою і приємною для слуху виборців посадою- голова наглядової ради ТОВ"Партнер-банк". Може саме з цих міркувань все і відбулося. А ось щодо відсутності акцій у В.Атрошенка є питання ? Це можливо лише у випадку якщо В.Атрошенко безпосередньо діє з дорученням від власника 51% акцій ВАТ"Хліб Києва", тобто Київської міської державної адміністрації. Солідно, однако !
0
