Демократична держава без партій - це атаманщина або по сучасному громадянщина, де кожний громадський діяч - маленький наполеончик, бо нездатний до політичної діяльності: знаходження компромісів і порозумінь з іншими.
Що змінилося в області за останні 25 років після "ковбасної революції", за останні 10 років після "помаранчової", за останній рік після Ревоволюцї Гідності? Усім в області заправляє стара комуністично-КГБіська номенклатура і їх нащадки, особливо в гуманітарній сфері. У владних і силових структурах немає жодної випадкової людини, крім купки відвертих холуїв-пристосуванців (вони були і будуть при всіх режимах), без номенклатурного коріння. Це гірше ніж у Німеччина у 1945 році... Одні нацисти, вибачте комунорегіонали на всіх посадах: повна і кругова порука.
Невже не зрозуміло, що при такій ситуації скільки б разів не міняли президентів і депутатів ВРУ нічого не зміниться на місцевому рівні, а відповідно і в державі. Треба або народ змінювати... або народу треба набратися нахабства і навчитися примушувати цих "фашистів" працювати в інтересах народу і держави, а не тільки власної кішені. Чекати появи інших по ментальності і походженню керівних кадрів в цій державі сенсу вже немає. Кращого вже не буде!? 70 років нищення всього розумного, чесного і порядного люду на місцях або виштовхування його за межі регіону і держави, плюс 25 років імітації реформ, мабуть, не залишають нам інших оптимістичних варіантів.
Випадково у той же саме час у вівторок, 26 травня, о 10 годині в прокуратурі Чернігівської області відбудеться прес-конференція прокурора області Віктора Носенка для журналістів. Прес-конференція буде присвячена, в першу чергу, заходам прокурорського реагування на найбільш пріоритетних напрямках роботи відомства та перебігу найбільш резонансних кримінальних проваджень.
Все банальніше. Найняти політтехнологи вважають електорат Березенка (чиновники, працівники бюджетних установ, вчителі, працівники комунальних підпрємств тощо) у місті Чернігавє руска гаварящим.
Головний висновок: у березні 1939 року українці на Закарпатті були першими у міжвоєнній Європі хто не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.
0
