Про те, що зараз криза вже й говорити язик стомився. Як і про те, що випручатися зі своєї кризи може лиш сама одна людина. Ніхто її звідти не витягуватиме і за ручку до світлого майбутнього не вестиме. Хто не сильний, хто не здатний, той хай і стогне у куточку, підгниваючи і проростаючи мохом. Або заливаючись спиртним. А ті хто хочуть і в літературі, і в культурі, і в мистецтві жити, і добру музику слухати - а при тому ще й фінанси такі-сякі щоб у кишені оберталися,- ті роблять неймовірні речі. Вони наживають собі величезну кількість проблем... Мріючи про веселе мистецтво, створюють арт-кафе "За двома зайцями". Жадаючи музею прилучанина і відомого актора-коміка Миколи Яковченка, стіну у тому арт-кафе завішують світлинами Яковченка в різних ролях. Бажання почитати щось непогане, виливається у перетворення кафешної комірчини в книгарню сучасної української літератури. А із бажання живої бардової прирокованої пісні й веселих танців вийшла гарна співпраця із місцевим музичним гуртом "Новий День".
Так, це я хвалю подружжя Павлюченків: пані Люду і пана Ігоря. Весь тягар облаштування, замовлень, кухні й персоналу несе на собі тендітна Людмила Василівна. А літературно-культурно-мистецькою частиною завідує Ігор Анатолієвич, а також організаційними питаннями найповажніших заходів та власне логістикою. За тих сім років, що я з ними знайома, і за чотири роки активної співпраці, я не перестаю дивуватись силі й енергії подружжя Павлюченків. Нехай хто що закидає, але я цих людей завжди розумію. Це непросто: за невеликий кошт утримувати політику затишної артовості у гоповсько-шансоновсько-попсовому середовищі.
Багато вечорів і трудоднів прожито нами спільно. Із останнього: Святкування 170-річчя видання Шевченківського "Кобзаря"; "ЄвроКвест" - гра в честь Днів Європи в Україні, що пронеслася одним із завдань через арт-кафе "За двома зайцями"; Святкування 110-річчя сміхотворця Миколи Яковченка; Прес-конференція екс-голови СБУ Валентина Наливайченка. А ще давніше були писанки...
Величезні, "розміру футбольного м`яча" - як писали ЗМІ - писанки з пап'є-маше, клеїлись, малювались і сушились у Помаранчевій залі арт-кафе. Яких тільки людей не перебуло на майстер-класах по виготовленню яєць! Ох і запах лаку-фарби іноді стояв! Пережили з усміхом. Потім писанки вішали на дерева біля Собору Різдва Богородиці й біля пам`ятника Т.Г.Шевченкові, й біля Прилуцького медучилища... Деякі досі висять.
А от на Святкуванні 170-річчя видання Шевченківського "Кобзаря" приємною несподіванкою став приїзд Харківського театру "Вінора" разом з режисером Іриною Кобзар. Це крім того, що чудових святкуючих-виступаючих особистостей було чимало: історики-учасники товариства «Краєзнавець», серед котрих Анатолій Риженко є власником першого репринтного видання "Кобзаря"; просвітяни, що презентували пам`ятники Т.Г.Шевченкові, новітні видання його творів, світлини і музику; любителі сучасної української літератури, що захоплено рецензували книги - ведучою їх була Олена Клочко. Ще був прилуцький альтернативний "Новий театр"...
У "ЄвроКвесті" - грі на європейськість, що її організував актив Прилуцького осередку ВУТ "Просвіа" ім.Т.Г.Шевченка спільно з творчими представниками Прилуцької Мерії,- брали участь прилуцькі Євроклуби "Єдність" (гімназія №1), "Космополіт" (гімназія №5), "Співдружність" (школа №6), "Європейський погляд" (школа №7). У грі-квесті були такі чудові завдання як: проспівати Гімн України під пам'ятником Шевченка; забігти у Прилуцьку Мерію, взяти там в управлінні економічного розвитку та європейської інтеграції прапор ЄС, щоб потім зайти в кабінет Мера і сфотографуватися з ним і з прапором; в Міському будинку культури заспівати пісню або затанцювати танець будь-якої країни Європи; у офіціантки в арт-кафе ""За двома зайцями", що не розуміє української, випросити без грошей горнятко чаю англійською; відповісти на питання, що стосуються країн Європи, назвати всі країни, що входять до ЄС тощо.
До 110-річчя Миколи Яковченка - абсолютного генія сміху, якось придумалось провести фестивальну рок-вечірку з участю цікавих прилуцьких виконавців. Того вечора літній майданчик наповнився музикою і співом надзвичайно талановитих хлопців та дівчат. Були й вікторини, з питаннями про життя і творчість Миколи Яковченка. А як стихла злива, то й гості попідіймалися з-за столів і взялися танцювати. Співали також усі, хто вміє співати і кого хлопці-рокери з гуртів "Новий День" та "Нє ждалі" знають достатньо, аби довірити їм мікрофон, і навіть гітару...
І зустріч з Валентином Наливайченком - екс-головою СБУ та блискучим дипломатом - у стінах арт-кафе "За двома зайцями", в оновленому Зеленому залі, виглядала чудово, як в житті, так і на фото. Він признався, що вперше за той насичений ранок щось нарешті пив (на столах були чай-кава-водичка). Переконливо розповідав про своє громадське об`єднання "Оновлена країна", дякував подружжю Павлюченків за гостинність, дарував журналістам восьмигігові флешки - бо ж приїхав у переддень Дня журналістики.
Традиційно вже на Літньому майданчику нашого арт-кафе проводимо щоп'ятниці та щосуботи живі музичні вечірки зі смаколиками та цікавинками. То спільно з одним із гуртів, що брав участь у святкуванні 110-річчя Миколи Яковченка - гуртом "Новий День" і його фронтменом Богданом Каленіченком. Переходимо до втіленняу життя ідеї 110-ти рокових вечірок пам`яті Яковченка. Той був не тільки веселуном та актором, але й дивним співаком та бардом.
Зараз у всіх нас нові плани: гідно зустріти в Прилуках представника Спілки Української молоді - пані Нелю Лавриненко; провести соціальний молодіжний ФотоКвест; започаткувати щорічний Всеукраїнський Молодіжний форум; провести конкурс соціальної журналістики тощо....