реклама партнерів:
Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS



  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: lyudmila  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Людмила СТУДЬОНОВА » протистояння чи діалог
протистояння чи діалог
lyudmilaДата: П'ятниця, 09-Груд-11, 18:02 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 67
Нагороди: 3
Статус: Відпочиває
Більше всього на світі я боюсь революцій будь-якого кольору. Адже кожна з них приносить протистояння і море людської крові. Вперше цей страх я відчула під час так званої «ковбасної революції», яка сталася у перший день Різдва Христова 1990 року. Натовп заповнив всю територію під стінами нашої бібліотеки. Вікно, біля якого я сиділа, як раз виходив на площу навпроти обкому партії. Натовп шумів, кричав, вів себе знервовано. Як би не Микола Панченко і Віталій Розстальний, представники Руху, які закликали людей не піддаватися провокаціям, вести себе спокійно, аби вислухати першого секретаря Леоніда Палажченка, могло б статися непоправне. Потім ми дізналися, що в натовпі були люди з ломиками, загорнутими у ганчірки і схованими на груді. Не важко здогадатися, для чого призначалися ці ломики. У кожному такому натовпі знайдуться провокатори. Зроблять свою справу і зникнуть, як сон, як вранішній туман. А натовп починає криваву бійку. Вдруге по-справжньому я відчула дихання громадянської війни в грудні 2004 року. В ті дні 5 канал цілодобово транслював Майдан. Свою інформацію давали інші канали ТБ. Щоб не загубити свої враження, я вела записи на комп’ютері. Ось деякі з них: «9:18 06.12.2004. Обличчя людей похилого віку, що приїхали до Києва із західних регіонів країни, головним чином впевнені в тому, що Ющенко їхній рятівник, а тому стоятимуть тут до кінця. Молодь тусується, кричить, розмахує помаранчево-червоними прапорами, танцює, стукає цілодобово по дірявих бочках – брудні, беззубі, кашляють, розігрують заручини. Намети, польові і стаціонарні кухні, лікарняні і міліцейські пункти, намети МНС, брудний Хрещатик, в дірявих залізних бочках горить вогонь, поруч пиляють дрова, їжу, одяг, питво привозять у ящиках. Загальна втрата здорового глузду, як у 1917 році. 12:25 06.12.2004. Тимошенко виводить 3000 людей з Майдану до Верховної Ради, щоб не пропустити туди Януковича. Українці-емігранти надсилають президенту США телеграми, аби він підтримав «опозицію» і погрозив пальчиком Росії. Як у 1918 році, коли Вільсон співчутливо поставився до ленінських демонстрантів, а потім ввів у радянську Росію американські війська. Історія знову над нами сміється. 15:40 07.12.2004. Теленовини: Тимошенко оголошена у розшук Інтерполом разом із своїм чоловіком. Люди на вулицях і Майдані. Ющенко не виконує обіцянку їм же підписану. Кучма не підписує указ про відставку уряду Януковича. «Опозиція» протестує. Топчемося на місці. 15:10 11.12.2004. Студент Вознюк розповів, як їх наприкінці серпня зібрали під Києвом для проведення занять. Навчали методам боротьби з міліцією. Натовп дітей і жінок йдуть на спецназ. Бійці в них не стрілятимуть. Вони не озброєні. Треба відтіснити їх до будинків, а там бити ногами у живіт. Всі керівники натовпу розділялись на сотників і десятників. Саме вони наказували натовпу або заспокоїтись, або кричати гасла. Розповсюджені чутки про російський спецназ, який два тижні тому прибув до Києва, щоб вивезти в Росію сім`ї Кучми і Медведчука. Два дні тому Янукович сказав, що здійснено державний заколот за сценарієм спецслужб, але яких – не уточнив» і т.д.
З тих пір збігло сім нелегких років. Сьогодні ми теж маємо «опозицію», яка являє собою тип опортуніста і демагога, що намагається догодити інстинктам натовпу і тим самим стати йому близькою, потрібною і на тлі важкого економічного становища в Україні відкрити для себе необмежені можливості політичної і громадської кар’єри. Заклики до протистояння владі сіють у нашому суспільстві розбрат і анархію. У кінцевому підсумку може вибухнути громадянська війна. Що до цього «опозиції»? Та нічого! Її члени – нардепи недоторкані з грошима у кишенях. На літаки і гайда на Канари чи куди ще! А народ, бидло нещасне, хай захлинається кров`ю!
Ось чому я підтримую точку зору Миколи Шкурка: з владою треба домовлятись мирним шляхом пояснень і переконань. Не дай нам, Боже, щоб в нашій Україні торжествували темні сили, як це сталося в далекому 1917 році.


Все життя займаюсь краєзнавчою бібліографією, історичним краєзнавством
 
ШкуркоДата: Неділя, 11-Груд-11, 14:57 | Повідомлення # 2
Група: Редактор
Повідомлень: 186
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
60-70 роки дали прекрасний приклад правозахисного руху. Якби Тимошенко вела себе пристойно у суді, у неї було б більше симпатій. Проблема - у низькій правовій культурі українців, яка буде поліпшуватися з утвердженням справедливого суду, належної роботи прокуратури, інших правоохоронних органів. Схема побудови безконфліктного громадянського суспільства бачиться такою: середній клас - інститути громадянського суспільства - правова держава. Останні події в ЄС та за його межами засвідчили, що і там такого нема. Тому сподіватися на входження до ЄС, як панацею, означало б зробити так, як із Збройними силами України, коли взяли курс на НАТО. Водночас треба віддати належне усім в Україні за мирну зміну системи і влад.
 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Людмила СТУДЬОНОВА » протистояння чи діалог
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: