| Шкурко | Дата: Четвер, 14-Лип-16, 16:55 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 186
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
|
І маю тільки я
Як згадку на життя
Портрет, твій портрет
Роботи Пабло Пікассо.
З пісні ВІА «Ізмарагд» (США) - Сон, 1977р.
До інформаційного простору тихого Ніжина увірвалася подія, яка ніби чекала свого зоряного часу на його буденному небосхилі. Щось подібне вже відбувалося в місті 2011 року, коли в старовинному парку з’явився
пам’ятник - не пам’ятник, а скульптура кіногероя- гітариста.
Інформаційний етер рясніє даними про Пабло Пікассо і його «російську дружину» Ольгу Хохлову. В Барселоні є два музеї двох геніальних сюрреалістів ( мав нагоду відвідати ) , що мовби змагалися – Пабло Пікассо і Сальвадора Далі. Обоє навіть мали жінок – росіянок. Тільки значення Ґали ( Олени Дьякової) в житті й творчості Далі виявилося зовсім інакшим.
На схилі літ Пікассо казав: «Я весь час розмірковую про смерть, це єдина жінка, яка була вірною мені протягом усього життя». Насправді ж Жаклін Рок залишалась до кінця вірною Пікассо жінкою. Вона турбувалася про художника протягом останніх двадцяти років його життя (наприкінці земного шляху Пабло майже цілком осліп і перестав чути). Сам же Пікассо проігнорував прохання офіційної дружини Ольги Хохлової попрощатися перед її смертю. Цю смерть він сприйняв як звільнення, позбуття від мари. Рівно ж стільки – двадцять років він чекав цього моменту, потому зміг одружитися вдруге й востаннє.
Ольга Хохлова отримала класичне дворянське виховання в Російській імперії. Французька мова і культура як еталон, з одного боку, патріархальні традиції в дусі успішного заміжжя, з іншого. У цьому столичний Петербург майже не відрізнявся від провінційного Ніжина, де вона з’явилася на світ і куди ніколи більше не поверталася.
Як могло це вжитися в ній пізніше з богемними звичаями в балетній трупі Дягілєва, можна губитися в здогадках. Прагнення до забезпеченого способу життя в розкошах і постійних розвагах було визначальним в її поведінці в сімейному житті, тому не могло не ввійти врешті решт у протиріччя з бунтарською натурою Пікассо. Цього їй не дано було зрозуміти до кінця днів.
Чи треба згадувати Ольгу Хохлову з нагоди 125-річчя з дня її народження?
Можливо, аби привернути увагу до творчості Пабло Пікассо. Таку спробу й зроблено в буклеті «Ольга Хохлова: всесвітньовідома ніжинка маловідома на Батьківщині».
Чи слід було встановлювати пам’ятну дошку Ользі Хохловій на огорожі Хресто-Воздвиженської церкви(УПЦ МП)? Навряд чи – беручи до уваги її стервозну поведінку після розриву з художником.
Чи має бути вулиця імені Ольги Хохлової в Ніжині? Очевидно, що ні. Не тому тільки, що це не відповідає критеріям відповідного закону про присвоєння імен, і навіть не тому лише, що є примарою незримого
«русского мира» з нецивілізованими для нас наслідками, але насамперед тому, що закарбовує наше провінційно-міщанське «хохломанство».
Репродукція картини Пабло Пікасо "Дора Маар" (1941)до кліпа ВІА «Ізмарагд» (США) - Сон
|
| |
| |
