1. Підприємці як організована частина суспільства
Підприємці є організованою частиною суспільства. Вони зареєстровані, є суб’єктами економічних стосунків, спричиняють суттєвий вплив на формування місцевого бюджету, створення робочих місць, вирішення соціальних завдань. Цій важливій ролі підприємців у суспільному житті не відповідає їх фактичний суспільний статус. Підприємці ніяк не представлені як спільнота в місцевому самоврядуванні та не мають чіткої власної самоорганізації. Тому з підприємцями як із спільнотою не рахується влада, яка формується великим, так званим олігархічним бізнесом.

2. Підприємницька еліта і гуртування в інститутах громадянського суспільства
У малому і середньому підприємництві задіяна найактивніша, найсамодостатніша частина суспільства. Можна сміливо її вважати елітою ще й тому, що складаючи меншість суспільства, воно сильне здатністю до самоорганізації. Щоб ця меншість стала провідною потрібне її згуртування. Тут є проблема. Бо йдеться вже про поєднання власного, приватновласницького інтересу, з загальним, хоч і спільним для окремих суб’єктів підприємництва. Через це підприємництво на Чернігівщині не набуло високих і широких організаційних форм,
не зважаючи на наявний у них матеріальний ресурс.
Так, об’єднання, спілки підприємців охоплюють мізерний відсоток загалу. В Чернігівській  ТПП об’єднано близько трьохсот СПД з кількох десятків тисяч діючих.
Рада підприємців Чернігівської області два останніх роки не діє. Місцева рада підприємців з великими  потугами організовується в Ніжині. В інших містах, у тому числі й Чернігові, їх зовсім нема. Найбільш вагомо заявила про себе обласна організація роботодавців «Сіверщина». Проте її формат членства спонукав творити об’єднання «Сіверщина», а потім і коаліцію «Сіверщина» - симбіоз більше ситуативний, ніж стратегічний.
На наш погляд, підприємці мають гуртуватися в інститутах громадянського суспільства ( ІГС )– фізичні особи - в громадських організаціях; юридичні особи – в спілках і асоціаціях, згадане об’єднання Сіверщина» якраз для цього придатне.
Можливий також варіант гуртування в Чернігівській ТПП шляхом створення місцевих осередків на базі місцевих об’єднань підприємців. На часі внесення радикальних змін у закон про ТПП, адже без вертикальної
інтеграції не можна говорити про відстоювання своїх прав на найвищому рівні.

2.1. Причини, які стримують підприємців об’єднуватися
Такими є їх низька самоорганізованість, відсутність законодавчих вимог до об’єднування, здійснення діяльності у тіньовий спосіб, схильність вирішувати проблемні питання  шляхом корупціїі, інкорпорованість у місцеву владу через участь у політичних проектах, особливо що стосується використання бюджетних коштів.
Підприємці мають нав’язати свою модель стосунків з владою. З одного боку це діалог за спільним столом, де підприємництво представлятимуть їх об’єднання, з іншого боку - безпосередня участь підприємців через делегування своїх фахівців на посади у виконавчі органи влади. Водночас призначення на такі посади в економічному блоці влади мають проходити через підприємницьке експертне середовище, представлене їх об’єднаннями.

3. Законодавча база формування ІГС
Головно таку базу складає Закон України «Про державну підтримку малого і середнього підприємництва», постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення регіональних рад підприємців», Указ Президента України
"Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні", який ось тільки набрав чинності. Згідно з указом обласна державна адміністрація має створити дорадчий орган з питань сприяння розвитку громадянського суспільства, передбачивши включення до його складу представників місцевих державних
адміністрацій, депутатів місцевих рад, представників територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також представників інститутів громадянського суспільства, чисельність яких має
становити не менше половини складу такого дорадчого органу.
Подальшого розвитку має набути система рад підприємців. Є постанова КМУ, яка передбачає, що Рада підприємців при КМУ має координувати діяльність регіональних рад підприємців в областях і створених при
органах місцевого самоврядування на підставі Закону України «Про державну підтримку малого і середнього підприємництва». Департамент розвитку підприємництва  та регуляторної політики Мінекономрозвитку має
надати методичні рекомендації, адже місцеві органи влади не готові працювати в новому форматі, якщо відсутня чітка регламентація. Водночас, рішення органу місцевого самоврядування про затвердження Положення про раду підприємців при ньому є регуляторним актом, який має пройти погодження в Державній регуляторній службі. Це також сприяє знімати штучні бар’єри.
Підсумовуючи, слід зазначити, що навіть наявної законодавчої бази достатньо для налагодження системної співпраці бізнесу з владою за умови його організаційної структурованості.

4.Вертикальна структурованість
Таким чином, ми підійшли до головної проблеми – організації структурованості бізнес-середовища, насамперед встановлення вертикальних зв’язків.
Вона бачиться такою:
СПД об’єднуються в громадські організації
(фізособи), об’єднання та асоціації (юрособи). На місцевому рівні формуються ради підприємців. Місцеві об’єднання входять  до обласних об’єднань, які виходять на взаємодію з Регіональною радою підприємців, а та виходить на Раду підприємців при Кабміні. Об’єднавшись бізнес матиме достатньо ресурсів, щоб утримувати професійний апарат для забезпечення вертикальних і горизонтальних зв’язків.

5.Механізми та імперативи в стосунках з владою
Не боротьба з владою чи за владу, а за зміцнення влади і державності – таким є інтерес бізнесу. Бо йому потрібна стабільність політична і правил поведінки на ринку.
Допомагати депутатам місцевого самоврядування приймати законні рішення в інтересах розвитку економіки, контролювати разом з ними підрозділи  місцевого самоврядування та виконавчі органи, тобто професійний апарат влади, ось покликання рад підприємців. Крім вуличних протестів є три інших важливих засоби громадянського впливу – розкривати та оприлюднювати факти корупції у співпраці зі ЗМІ, тиснути на органи влади і змушувати їх діяти, привертати увагу міжнародної спільноти. У будь якому випадку важливо витримувати рівень культури спілкування.
Здавалося б така очевидна обставина, що спілкування з представниками влади відбувається державною мовою. Це є свідченням офіційності та етичності в ставленні до посадовця, знімає  закиди до підприємців про дестабілізацію влади в умовах російської агресії. Як тут не згадати однієї обласної профспілкової діячки, яка ігнорує державну мову в полеміці з владою. Часом таке спілкування переходить до комізму, що ніяк не пасує під час вирішення конфлікту.

6.Подоланнятіньової економіки – джерела корупції
Не можна подолати корупції, не подолавши першопричин цього явища – наявності тіньової економіки, через яку не поповнюється та перевитрачається бюджет. Тіньова економіка – це частина бізнесу, як великого, так і малого. Боротися з тіньовим бізнесом є в інтересах легального бізнесу.
Не можна подолати корупцію у непрозорий спосіб, оплачуючи послуги спеціалістів у таємний спосіб. Є одна відома нам антикорупційна організація, яка не оприлюднює докладні звіти щодо оплати послуг фахівців. Якщо
це робиться потай від фіскальних органів, то як в таких умовах говорити про прозорість, коли сама діяльність правозахисної структури суперечить законодавству?
Очевидно також, що без власних ЗМІ об’єднаному підприємництву не обійтися. Може б варто поновити вихід газети «Сіверщина».

Потрібен сайт, на якому оперативно з’являтиметься інформація, доступна підприємцям, звідки ЗМІ зможуть також отримувати інформацію.

Хочеться побажати підприємцям Чернігівщини зробити ще один крок до організаційної згуртованості.