Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS


  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Шкурко, Василь, Ігор  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Микола ШКУРКО » ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ РОКІВ НА СТОРОЖІ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА
ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ РОКІВ НА СТОРОЖІ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА
ШкуркоДата: П'ятниця, 21-Лют-14, 12:43 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 166
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
25 лютого 1989 року відбулися установчі збори Ніжинського товариства української мови імені Т.Г. Шевченка. Ця знакова подія мала місце в Ніжинському державному педінституті імені М.В. Гоголя під час заходів, присвячених 175–річчю з дня народження Т.Г. Шевченка. Найактивнішу участь у створенні товариства взяли викладачі кафедр української мови та літератури, які в той час очолювали Н.І. Бойко та   О.Г. Ковальчук. Головував на установчих зборах товариства авторитетний викладач, член Спілки письменників України П.О. Сердюк. Завдяки ректорові Ф.С. Арвату товариство мало змогу збиратися в  215-й аудиторії Гоголівського корпусу педінституту . Одним із пріоритетних напрямків діяльності організації стала вимога прийняття законодавства про належний статус української мови в радянських умовах, а саме забезпечення функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Ця справа увінчалася успіхом: з 1 січня 1990 року набув чинності «Закон про мови в Українській РСР». Як наслідок, не лише члени товариства, а й усі інші громадяни, зокрема викладачі й службовці, одержали підставу для повернення української мови в діловодство, рекламу, ЗМІ тощо.

На жаль, це тривало до прийняття у липні 2012 року Закону України «Про засади державної мовної політики». Незважаючи на те, що цей закон суперечить ст. 10 Конституції України,  яка закріпила за українською мовою статус державної, ніхто не оскаржив його в судовому порядку. Однією з причин здачі позицій став поступовий занепад діяльності, спрямованої на захист належного стану української мови в незалежній Україні, зокрема зміна пріоритетів в товаристві «Просвіта» імені Тараса Шевченка, яке стало спадкоємцем товариства української мови. Спроби перезавантажити «Просвіту» зсередини шляхом його модернізації та повернення до засад товариства української мови не увінчалися успіхом, хоча відбулися певні зміни з набранням чинності з 1 січня 2013 року Закону України «Про громадські об’єднання». Новостворені організації, серед яких асоціації вчителів і викладачів української мови та літератури, поки–що не зарекомендували себе як ефективні захисники Шевченкового слова, під яким ми розуміємо не лише художнє слово поета, а й взагалі живу народну мову, з якої те слово пішло. Геній Т.Г.Шевченка виявився у тому, що він з простих народних слів витворив поетичні шедеври – скарби української культури. Письменники завжди боротимуться за збереження й  розвиток мови, адже з її занепадом настає й спад у літературній творчості.

Яскравим прикладом погіршення стану української мови є зовнішня реклама, зокрема в столиці . Після 22 років державності стає все більш очевидним, що успадкований з часів УРСР столичний статус Києва не набув належного змісту. Навпаки, місто все більше перетворюється на космополітичний мегаполіс, у якому розчинилися осередки плекання національної культури і, що особливо прикро, відповідні державницькі інституції. Хіба не є гримасою сьогодення той факт, що академічний Інститут української мови знаходиться в епіцентрі конфлікту-протесту на вул. Грушевського? І це тоді, коли інститут має нагальну потребу координувати університетські кафедри української мови по всій країні для творення потужного чинника впливу на мовну ситуацію.

Не кращі справи й у Ніжині, університетському містечку, що має сталі українські культурницькі традиції. Зниження вимогливості та принциповості щодо знання ділової української мови навіть у педагогічному виші проявляється на практиці під час добору кандидатів для офісної роботи. Особливо дивує низька мовна підготовка випускників історико-правознавчого факультету та факультету іноземних мов. А в українських філологів відчувається брак ґрунтовних знань із основ славістики. З огляду на розвиток міжнародних ділових взаємин, особливо зі слов’янськими сусідами, належна мовна орієнтація є актуальною.

Більш-менш системно відстоюванням прав української мови ось уже десяток літ займається Ніжинська міськрайонна благодійна організація «Благодійний фонд «Ніжен». Завдяки діяльності фонду вдалося внести до нової редакції Положення про управління культури і туризму Ніжинської міської ради (12 квітня 2012 року) два пункти щодо реалізації державної мовної політики та належного функціонування української мови.

Так само з ініціативи фонду 17 серпня 2012 року Рішенням Ніжинської міської ради було прийнято Порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Ніжина, згідно з яким мовою реклами є українська.
Проте, невиконання цього нормативного документу не важко побачити на кожному кроці. Причиною цього є відсутність у місті чіткого механізму контролю за ситуацією у громадських місцях, який є дієвим у деяких інших містах України, наприклад, у Львові та Черкасах .

Благодійний фонд «Ніжен» співпрацює на мовній ниві з кафедрою української мови Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. За ініціативи фонду у матеріалах наукових конференцій з’явилося декілька статей на мовну тематику Ігоря Качуровського, авторитетного літературознавця й перекладача, прах якого віднедавна спочиває в Крутах Ніжинського району . Ігор Качуровський у статті «Про почвірну еволюцію мови»  звертає увагу на таке деструктивне щодо мови явище як зниження її рівня, вернакуляризація, тобто впровадження в лексику культурного прошарку населення слів і зворотів, запозичених із кримінального жарґону та характерних для низів суспільства.

Як бачимо, навколомовна діяльність триває у нас майже безперервно протягом останньої чверті століття як на громадському, так і на науковому рівні, але проблем не стає менше. Мабуть, варто саме зараз – у момент відзначення 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка, визначитися з тим,  щоби Шевченкове слово –  українська мова – гарантовано оберігалася та розвивалася разом із нашою державністю. Гасло: «Науку в життя!» варто впроваджувати в повсякденну практику за допомогою суспільного замовлення на наукові розробки та рекомендації. У Ніжині це може бути реалізовано громадськістю шляхом замовлення міської влади університетові госпрозрахункової теми з поліпшення функціонування української мови в нашому місті.
 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Микола ШКУРКО » ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ РОКІВ НА СТОРОЖІ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: