| Шкурко | Дата: Вівторок, 28-Січ-14, 17:35 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 188
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Україна є державою, якій судилося відбутися в кінці ХХ ст. , а утвердитися в ХХІ-му. Перипетії становлення української державності спостерігаємо нині.
Цей процес протікає суперечливо, адже на багато елементарних, здавалось би, питань відповідей не знайдено. Стосується це й прапора держави.
Він є синьо-жовтим. Однак з історії знаємо жовто-блакитний, національний. Що це зовсім два різні прапори, багато хто не
задумується. А даремно. Адже символіка має визначальне значення в нашому державотворенні. У символіці закладено формування успіху держави, її генетичний код. З перевертня нічого путнього не вийде. На жаль, Україна пішла шляхом
мутації, але повернутися до першоджерел ще не пізно.
Відомо, що часто-густо символи мають солярне походження. Ми трактуємо верхню барву прапора як сонячну, а нижню як водну. Причому відтінки цих кольорів є весняними, коли сонце купається у воді і при накладанні одного на інший виникає світлозелений, салатний колір.
Східна філософія також позитивно трактує таке поєднання, а в ній, як відомо, символіка сонця і води є першорядною. Так,
прапор одного із султанатів Малайзії є жовтоблакитний, а на стязі Казахстану світложовте сонце є на блакитному тлі. Країни Індокитаю і Далекого Сходу є тепер центрами розвитку людської цивілізації завдяки також їх філософсько-релігійному підходові у
суспільних відносинах, що відповідно вплинуло на їх економічний прогрес.
Ми зачепили лише тему прапора, а ще є проблема розміщення адміністративного центру держави, взагалі нового
адміністративно-територіального устрою, гармонізації стосунків з країнами-сусідами в світлі міжслов’янських взаємин. . . До вирішення цих та інших фундаментальних проблем треба підходити з наукових позицій, не оглядаючись на політичну кон’юктуру в сучасному глобалізованому світі.
Хай би ця наукова дискусія мала широкий просвітницький характер.
|
| |
| |
