Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS


  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Шкурко, Василь, Ігор  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Микола ШКУРКО » Мова як дзеркало наших проблем
Мова як дзеркало наших проблем
ШкуркоДата: Середа, 25-Лип-12, 12:29 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 165
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
1. Бездіяльність чиновників і політиків
2. Мовна проблема – її суть у радянській системі влади і господарювання
3. Сучасні ”крутянські” жертви – багато галасу без результату
4. Справжні орієнтири: досвід міст і конкретного підприємства

Стан української мови у нашій державі видно з наочності. Вивіски, реклама “грішить” дво- і багатомовністю. Аякже, і від Росії – ні кроку, і в Європу хочемо! Це те, що на поверхні. А якщо заглянути усередину адміністративних і ділових структур – повна українська малограмотність! І не дивина. Навкруги середовище суржиково-російськомовне (у містах і містечках), а вплив гуманітаріїв, що володіють мовою держави – мізерний. Як про нас сказав Джавахарлал Неру: “Найбільшим ворогом у кожного народу є його інтелігенція, вихована колонізаторами”.

І це при тому, що на найвищому законодавчому рівні закріплено пріоритетність мови українців. Є академічний інститут Української мови та по декілька, у кожній області, університетських кафедр з української мови і літератури, у школах навчальний і виховний процес україномовний.

А в реальному житті — все навпаки. Погляньмо на столичний Київ – тут панує російська. Тому за принциповими мірками цей мегаполіс ”не тягне” на лідера. І тільки відсутність справжнього батька нації не зреалізувала ідею побудови столиці у географічному центрі України.

Тим часом, відповідальність за державне функціонування української мови покладено на Міністерство культури. Це відображено у його Положенні і, відповідно, мало б бути зафіксовано у положеннях обласних і районних (міських) управлінь культури.

Як би не так! З «боєм» Благодійному фонду «Ніжен» удалося включити до положення про управління культури м. Ніжин рядок, який зобов'язує опікуватися українською мовою. Усі 21 рік життя держави її мовою у місті чиновник не переймався і на це у нього були “законні” незаконні підстави! Результати наяву: у місті панує хаос у написах зовнішньої реклами. За відсутності контролю з боку політиків (перш за все депутатів усіх рівнів, які від «патріотизму» вишиванку рвуть на грудях у переддень виборів) російська спокійно завойовує підростаюче покоління, на яке покладалися такі надії на зорі незалежності. А тепер «припливли» із законом «Про засади мовної політики» Колесніченка-Ківалова, яким просто хочуть закріпити наявну ганебну ситуацію. Насправді ж проблема з українською мовою нічим не відрізняється від багатьох інших системних проблем, які разом ставлять під сумнів повноцінність (наявність реальної незалежності) нашої держави.

Система влади успадкована радянська, але у гіршому, безконтрольному її варіанті. Економіка країни компрадорсько-неоколоніальна. Компрадором є неукраїнська за менталітетом і етнічним походженням фінансова еліта, а неоколоніалізм суне, як з боку колишньої метрополії – Росії так і від західних “демократій”, егоїстичні інтереси яких тримають Україну за дурепу, яка віддає усе найцінніше, не отримуючи ніяких компенсацій (за здану ядерну зброю, за закритий Чорнобиль, за жертви у ІІ-й світовій війні – до і після неї – тут треба нас порівнювати з євреями, які за жертви від нацистів досі отримують компенсації, за знищену армію і ВПК, за візовий режим і реадмісію, за безправних заробітчан у європах).

І ось тепер, прикриваючись Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, «п'ята колона» витісняє корінну мову зі сфер повсякденного життя.

Мовний СНІД остаточно перетворить країну на вільну економічну зону для російської, а за нею – для усіх інших іноземних економік, у тім числі і для близько- і далекосхідного світу. Про національний оригінальний продукт годі буде говорити, адже якщо такий десь і з'явиться, його треба буде ідентифікувати чужою мовою.

Ось як бачиться зв'язок економіки і мови науковцю і підприємцю з Харкова Л.В. Фадеєву,: “Опоненти лукавлять: мовляв, землю ж не вивезеш. Справді – земля залишиться в Україні, тільки прибуток від її родючості при перельоті до нових хазяїв навіть митницю не потурбує. Так що, поки не ввели в дію Закон про мови у другому читанні, можна встигнути внести до нього і китайську – з колонізаторами треба розмовляти їх рідною мовою. Перепрошую за сарказм, але, спостерігаючи за нашим парламентом, з'являються і такі думки”.

Чи розуміє це народ та його передовий підприємницький загін? З огляду на реакцію на зловісний закон К.-К. – голодування жменьки наївних бідолах і тотальну апатію загалу – ніякого розуміння, що треба робити нема. І проводирі в особах опозиційних політиків та гуманітаріїв-інтелектуалів нічого путнього не пропонують. «Налякали» Януковича зверненням!

Дивно, що медіа не надають слово іншим людям, а саме практикам: економістам, юристам, сумлінним службовцям(!), управлінцям приватного сектора тощо.
Адже механізм є. Благодійний фонд «Ніжен» звернувся за вивченням досвіду щодо функціонування української мови у рекламі до міських рад Львова, Луцька, Сум, Черкас, Ковеля, Дрогобича, Стрия, Яворова, Сарн, Коломиї, Ніжина. Картина виявилась неоднорідною, але висновок можна зробити, що в «успішних» містах (які саме, нехай здогадається сам читач) схема виглядає наступним чином:
- міська рада прийняла нормативні документи щодо мови вивісок і зовнішньої реклами;
- на заступника міського голови покладено контроль за виконання нормативів;
- відповідальність за дотримання мовних нормативів покладено на керівника відповідного комунального підприємства;
- комунальне підприємство здійснює моніторинг, складає акти, робить попередження, передає матеріали на порушників до інспекції з питань захисту прав споживачів;
- інспекція з питань захисту прав споживачів притягує порушників до адміністративної відповідальності (фінансові стягнення);

Подібний механізм має бути упроваджено (без сумніву, є громади де він уже діє) в усіх інших можливих сферах обігу української мови. Щодо конкретного підприємства, то тут багато залежить від його керівника. З власного досвіду управління ТОВ ПВКФ «Сяйво» знаю, діюча система повнокровного функціонування української мови не дала збою ось уже 18 років. То ж чи треба протестувати, голодувати, писати заяви і звернення, коли просто треба наполегливо щоденно працювати, подаючи приклад і заохочуючи інших. Водночас через інститути громадянського суспільства та відповідні державні інституції притягати до відповідальності (аж до зняття з посад) порушників громадського спокою у такій чутливій сфері як розквіт нашої мови.
 
ШкуркоДата: Четвер, 23-Сер-12, 14:38 | Повідомлення # 2
Група: Редактор
Повідомлень: 165
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
Післяслово.
Минув місяць, як було написано статтю. За цей час ми стали свідками "параду регіональної мови". До честі Ніжина, депутати міської ради прийняли рішення на підтримку мови української – і як державної, і як засобу повсякденного спілкування.

Це є прикладом розуміння у невеликому місті того, що не збагнуть (чи не хочуть) у мегаполісах. У мовному питанні можна виокремити два аспекти – це державний статус української мови, який обов’язковий для громадян за певних обставин, а для держслужбовців завжди, та побутування української мови, тобто персональне право громадянина користуватися у повсякденному житті українською чи іншою мовою, російською зокрема. Якщо подивитися саме на цю обставину, то ніякої необхідності у наданні переваг російській мові шляхом прийняття скандального закону і не було. Очевидно, що зроблено це для ослаблення української нації і державності загалом, що довгий час відбувається на релігійному ґрунті (маємо на увазі штучну проблему з об'єднанням православних конфесій).

Треба віддати належне витримці та наполегливості народу в пошуку об’єднавчої платформи задля утвердження молодої держави.

Стає все більш очевидним, що такою базою є створення громадянського суспільства, яке забезпечує свободу розвитку людини у гармонізованому соціумі. Тобто щонайменше гарантування кожному захисту життя і здоров'я та законно набутого майна. Відтак і вільний розвиток української мови матиме належні умови.
 
ГоряєвДата: Вівторок, 04-Вер-12, 23:39 | Повідомлення # 3
Група: Читач
Повідомлень: 29
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Невиправний оптиміст Ви, пане Миколо.
 
ШкуркоДата: Середа, 05-Вер-12, 16:19 | Повідомлення # 4
Група: Редактор
Повідомлень: 165
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
Мовною проблематикою переймаюся з 1988 року. Досягнення, хоч і не такі, як би хотілося, навівають позитивний настрій. Навіть прийняття скандального мовного закону створює творче збурення. Зокрема щодо "перезавантаження" ВУТ "Просвіта", цього важливого, проте досі не задіяного у процесі творення громадянського суспільства інституту. Приємно все-таки усвідомлювати, що у цьому напрямку( творенні громадянського суспільства) ми попереду і Росії, і Білорусі.
Треба не забувати, що поштовхом до демократизації на Україні у часи перебудови стала саме постановка питання про державний статус української мови.
 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Микола ШКУРКО » Мова як дзеркало наших проблем
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: