Виходячи з того, що давно діє спеціалізоване законодавство з усіх напрямків податкової галузі, суспільство очікувало побачити у новоствореному податковому кодексі концептуальний документ, який збалансує стосунки платників податків (а це не тільки суб`єкти підприємництва, а й усі громадяни), між собою та державою, яку представляють податкові органи.

Бо чинні податкові закони містять перекоси, з причини яких економіка України зайшла в глухий кут, вибратися з якого й мав би допомогти податковий кодекс.

Чи справдилися ці сподівання після оприлюднення проекту, ухваленого Верховною Радою України у першому читанні?

Подаємо аналіз проблем, які успадкував проект кодексу стосовно малого підприємництва – найчисельнішої складової економіки.
Подаючи пропозиції, ми керувалися гаслом: „Краса врятує світ!”
Збалансований, усебічно гармонізований витвір колективної думки – така собі податкова конституція , має виглядати красиво, не допускати насильства над особою, дати можливість самоконтролю для збереження кожним власної честі та гідності.

Проблема переходу від спрощеної до загальної системи оподаткування у проекті Податкового кодексу України

Проектом податкового кодексу передбачено переведення багатьох видів діяльності на загальну систему оподаткування. На спрощеній системі залишається обмежений перелік діяльності як за видами, так і за обсягом виручки.
Справа уцілому позитивна. Таким чином, багатьом теперішнім „спрощенням” доведеться або закрити свій так званий бізнес, або платити „по повній”. Не будемо шкодувати за тими, що були створені суто для „оптимізації” оподаткування.
Проблема виникає для багатьох, хто живе зі свого підприємництва. І вона полягає у тому, що податковий тягар досі висить над тими, хто давно працює на загальних умовах оподаткування, більшість з яких становлять малі підприємства (юридичні особи), а саме 93,5% від загального числа активно діючих юридичних осіб.
Що ж до інших суб`єктів малого підприємництва – фізичних осіб, то для них подібного податкового навантаження не існувало (завдяки спрощеній системі оподаткування) і проектом податкового кодексу передбачено, що при переході фізичних осіб-підприємців на загальну систему оподаткування вони будуть сплачувати податок з доходів від підприємницької діяльності ( з різниці між доходами і витратами) 15% , а також ПДВ.
Одночасно проект передбачає деяке зниження податкового навантаження для юридичних осіб, що є на загальній системі оподаткування:
- з податку на прибуток на 5% з нового року, а потім ще по 1% протягом наступних 3-х років. Але при цьому вводиться додаткова ставка з цього податку 2% (встановлюється обл. радами), плюс 3% (встановлюється міськими радами).
- з ПДВ, але тільки з 2012р.і далі протягом наступних 2-х років по 1% (до 17%).
Таким чином, податковий прес загалом не знімається. Як і не спрощено податковий облік.
Нарікань на цю обставину, особливо з боку великих платників, нема.
Мабуть тому, що не зачіпаються схеми ухилення від сплати цих податків. Зокрема великими експортерами. А це колосальні суми, які не потрапляють до бюджету і які тепер хочуть взяти з тих суб’єктів малого підприємництва, яких переводять зі спрощеної на загальну систему оподаткування.
Із цієї ситуації бачиться такий вихід для усіх суб`єктів малого підприємництва (фізичних і юридичних осіб), які діють на загальній системі оподаткування:
1. Знизити у 2011р. ставки:
- податку на прибуток – до 15%.
- ПДВ – до 15% (для усіх суб’єктів господарювання).

Крім того знизити загальне навантаження на фонд оплати праці до 15%.

Потім у наступні 3 роки можливо піднімати ставки на 1% річно.

Одночасно з цим ввести обов`язкову інкасацію банками готівкової виручки для зниження ставки кредитування до 15% (через механізми Нацбанку).При цьому РРО ввести для усіх стаціонарних (обладнаних) місць торгівлі.
Таким чином, малий бізнес, незалежно від того, чи це фізичні чи юридичні особи, працював би у рівних податкових умовах, а відтак і усувалась би існуюча непривабливість переходу до більш складних його організаційних форм.

Для компенсації можливих втрат бюджету (оскільки малий бізнес дає 12,5% доходів) пропонуємо:
- ввести вивізне (експортне) мито на великі і високоприбуткові групи товарів ( метал, енергоносії, зерно, олії тощо), при цьому забезпечивши експортерам відшкодування ПДВ;
- ввести 13-відсоткове ввізне (імпортне) мито на споживчі товари;
- зняти податкові пільги з великих і високоприбуткових видів діяльності
( для крупнотоварного с/г виробництва, у торгівлі фармацевтичними засобами, з надання медичних послуг тощо);
- ввести ренту від с/г землі;
- ввести податок на багатство (на неділову нерухомість, дорогі авта тощо).

Нарешті, слід піддати експертизі проект податкового кодексу на предмет корупції: таку антикорупційну експертизу запроваджує Мінюст з 1 липня Зокрема, прибрати право місцевих органів влади та правопорядку приймати рішення, які змінюють умови ведення підприємницької діяльності, дають можливість вибіркового (на власний розсуд) контролю.

У цілому складається враження, що у розробці податкового кодексу головно брало участь Мінфін, бо проглядається фіскальна сторона документу. А от регулююча, а саме стимулююча, функція так чітко не вбачається. Розробникам слід активніше залучити з цією метою Мінекономіки.
Зазначені заходи для зняття проблеми переходу малого підприємництва зі спрощеної на загальну систему оподаткування вимагають від Президента, Уряду, Верховної Ради України великої волі, адже вони зачіпають приватні інтереси їх керівної еліти, однак заради процвітання всієї держави.

Додаток: суб’єкти малого підприємництва – на 1 стор.