| Шкурко | Дата: П'ятниця, 28-Вер-18, 07:17 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 188
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| У статті «Щоб наша земля стала своєю» цього блогу я виклав у загальних рисах філософію землекористування як альтернативу купівлі-продажу. Повернутися до цієї теми спонукала публікація* у подібному ключі тез доктора економічних наук, автора монографії «Звершення земельної реформи в Україні: нова парадигма» Олександра Ковалева. Він наводить дані підрахунків учених НАН України, згідно з якими реальна вартість природно-ресурсних багатств України становить 260-330 трильйонів доларів США, з яких доступні багатства становлять 90 трлн. доларів США, тобто на кожного громадянина припадає 2 млн. доларів США.
Але скористатися цим і відчути себе заможними українські громадяни не спромоглися. Очевидно, причина в тому, що не створено ефективного механізму землекористування в інтересах усіх громадян держави, а не обмеженого кола суб‘єктів, від діяльності яких бюджет нині майже нічого не отримує. Натомість залишається хімічний випар і забруднене довкілля від безкраїх соняшникових та кукурудзяних полів.
Ефективність використання землі оцінюється здатністю приносити додаткову вартість у результаті її капіталізації завдяки залученню інвестиційних ресурсів, нових технологій, кваліфікованих кадрів тощо. Капіталізувати земельний ресурс сільськогосподарського призначення можливо на основі науково опрацьованого і ретельно вивіреного на практиці ринкового механізму. Спробуємо окреслити його з урахуванням пропозицій Олександра Ковалева.
Відомо, що сільське господарство України потребує багатомільярдних валютних інвестицій. Усередині країни таких нема. Кошти потрібно залучати з глобальному ринку. Для цього необхідно відкрити доступ до землекористування зарубіжним інвесторам. Маючи родючу землю, трудовий ресурс і досвід , ми є привабливими для них. Тому бажаючих інвестувати з-за кордону є вдосталь.
Так, нещодавно саудівська компанія SALIC викупила агрохолдинг «Мрія», землекористування в якій обійшлося їй з розрахунку $1640 за 1 гектар. Це вдвічі більше за показник купівлі вітчизняною компанією-гігантом «Кернел» холдингу «Українські аграрні інвестиції» - дотеперішній рекорд подібних операцій.
У який же спосіб здійснювати капіталізацію землі? Олександер Ковалів пропонує створити національну земельну установу за аналогією до Національного банку України - Національну земельну комору України. Це має бути багатофункціональна структура. Тому вона зможе надавати сільгоспугіддя у користування за принципом - хто заплатить найбільшу рентну плату. Наявні власники агроформувань змушені будуть конкурувати зі світовими інвесторами. Починати доведеться з пілотних проектів - вводити у такого роду обіг окремі ділянки з резерву. Отримана плата буде направлятися на початковому етапі на розвиток відповідних громад і на викуп паїв до Національної земельної комори України , а в подальшому - на особисті рахунки громадян України. За прогнозом кожен громадянин (а не тільки селяни) зможе довічно отримувати до 150 доларів щомісяця. Паралельно наповнюватимуться бюджети усіх рівнів.
Вирішення земельної проблеми у такий спосіб є досить тривалим, але динамічним процесом. Тому піддаватися закликам негайно скасувати мораторій на продаж сільськогосподарської землі не слід. Натомість треба робити виважені кроки з капіталізації земельного ресурсу України.
*) статті Олександра Ковалева «Українці - мільйонери!» за 5 липня
та «Українське ... «Ельдорадо» за 7-8 вересня 2018 року в газеті «День»
|
| |
| |
