| evgen23 | Дата: П'ятниця, 31-Січ-14, 14:51 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 39
Нагороди: 5
Статус: Відпочиває
| Живемо в очікуванні. Навіть не війни. Війна триває. Живемо в очікуванні очищення. Боїмося цього. Але розуміємо, що без цього очищення не буде ні нас, ні розмов про Україну.
ХХ століття було століттям нищення українців і України. Все відбувалося за планом
Сатани. Занадто багато нас було. Щоби не мали впливу на стратегію европейського
буття, всі приклалися до знищення. Для цього організовувалися революції, голод, репресії. У результаті із 89 мільйонів українців у 1929 році (се офіційна радянська статистика) на початок 2000-х нас менше 45-ти мільйонів. Се при території, яка більша і Німеччини і Франції.
Чи розуміємо ми, що жодна Европа нас не рятуватиме? У 1939-му та ж сама Европа „здала“ поляків і викинула їх із європейської перспективи. „Ахіллесовою п’ятою» поляків були українці. Ми втішилися, що, знищивши Польщу, об’єдналися в єдину державу. З ким обʼєдналися? Весь схід і південь був заселений переселенцями з Росії. Центр понівечений.
Сьогодні радикальна частина поляків, румунів, угорців гадає, що відновить свої сили за рахунок наших територій. Смішні. Ніхто їм не дасть цього зробити. Не дасть Европа. Яка ні поляків, ні угорців, ні тим більше румунів не має за європейців, і не бачить їхньої
перспективи в європейському котлі.
Росіяни у 2010-му повторили для поляків Катинь. Але так повторили, що розділили поляків у ставленні до їхнього невинно убієнного Президента і всієї польської еліти, яка була принесена у жертву разом із Ним. Не переконаний, що росіяни самостійно затіяли се велике Жертвопринесення…
Що залишається нам у цьому „бродівському котлі“?
Варіянтів є небагато, але вони є. Перший – се спробувати захистити себе збройно. Така перспектива лякає усіх: і росіян, і европейців. Бо розуміють, хто з тієї бойні вийде сильнішим, – не знати. Другий – шукати розумні компроміси. З ким? Чи є в Україні сили, які готові йти на розумні компроміси задля цілости і майбутньої перспективи Держави? Досі не було. Принаймні, досі не було таких, які би зголошувалися публічно на компроміси задля Держави, а не задля тимчасових власних інтересів.
Нарешті є ще один – найскладніший. Обʼєднати більшість на економічній основі, на перспективі економічних зрушень. З тим, щоб економічний грунт вивів нас на розуміння потреби державности з обов’язковою національною складовою. Не перегинання палиць. А Державний патріотизм.
Але для такого шляху потрібен Час. Нам його не дають. Значить, ми прийдемо до Революції, але чи прийдемо до Національної Революції і до Катарсису, – прогнозувати важко. Якщо взагалі можливо…
Євген БАРАН
|
| |
| |
| Шкурко | Дата: П'ятниця, 31-Січ-14, 18:47 | Повідомлення # 2 |
Група: Редактор
Повідомлень: 188
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Потрібна витримка і наполегливість. Нам усього 22 роки. Ні за яких умов не вступати ні в які "союзи". Консолідація громадян навколо творення добробуту. Нема більшої сили за розум.
|
| |
| |
| inna123 | Дата: Середа, 15-Чер-16, 12:55 | Повідомлення # 3 |
Група: Читач
Повідомлень: 4
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Тогда зачем на других учится,
|
| |
| |
| Slavkosan | Дата: Середа, 14-Бер-18, 17:59 | Повідомлення # 4 |
Група: Читач
Повідомлень: 30
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Нужно расти и развиваться
|
| |
| |
| Sergen | Дата: Понеділок, 31-Груд-18, 12:14 | Повідомлення # 5 |
Група: Читач
Повідомлень: 36
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| всякое бывает)
|
| |
| |
