| Борис | Дата: Субота, 02-Чер-12, 14:00 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 48
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| Москва очікує на мощі Святого князя Ігоря
У Пєрєдєлкіно, на околиці Москви, у резиденції Патріарха Кіріла будується храм, який вміщатиме до двох тисяч прихожан. А ще тут переймаються новою технологією покриття куполів. Не традиційною з сусального золота, а з крихкої порцеляни. За задумом проектантів, новинка матиме кілька переваг, в тому числі бути стійкою до атмосферного впливу. Одним словом, вирішено сворити вічне.
Гість із Москви
Але зараз не про будівництво у Перєдєлкіно. Бо навіть високі технології у царині будівництва відступили під тривожними акцентами геть іншої теми. Коли на початку 2012 року, перебуваючи у Чернігові 80-річний Юрій Сбітнєв, письменник сусідньої країни, у контексті традиційних розмов про минуле представників княжого клану Ольговичів, якими він так захоплений, озвучив бажання потурбувати мощі чернігівських князів під Спаським собором у Чернігові, де вони за його розрахунками(!?) мають спочивати. І у першу чергу, він хоче доторкнутися до останків Св. Князя Ігоря. Отже, навколо храму та під ним крізь товстий шар землі він прагне виконати амбіційний проект - розгледіти мощі начебто тут похованих не менш ніж 15 князів, а разом й ідентифікувати святого князя Ігоря. Ото сміливість!
А як же бути з собором, про який знаємо як про унікальну пам’ятку? Адже на відміну від розумних істот, культова споруда не має практики спротивитися геть небезпечному виклику сучасника! Але у нас виходить все досить просто. Ініціатива сміливо віддається у руки іноземцеві.
Так, ми не помиляємося, бо з певної пори пан Сбітнєв вперто демонструє своє «принципово нове» бачення історії Чернігово-Сіверщини періоду Київської Русі. І вже рочків п’ять при цьому пропонує не так вже й перебірливій щодо якості сенсацій аудиторії Чернігівщини повірити у «справжнього автора (вибачте, тепер за Сбітнєвим - авторку) «Слова о полку Ігоревім» та у «нове прочитання» безпосередньо геніального твору ХІІ століття. Куди там тисячам попередників!
А під вінець 2011 року письменник роздмухав вогонь геть незвичним рішенням: провести на чернігівському Валу під Спаським собором ХІ ст. та навколо нього так зване сканування кількох тисяч квадратних метрів площі земельної товщі(!!!)
Кілька газет та електронних ЗМІ відгукнулися на «мегареволюційні» наміри літератора з Росії, акцентуючи на його бажаннях «розібратися» з княжими похованнями.
Ну, а ми тепер маємо підгрунтя здогадуватися і про наступний етап цієї операції. Бо ж сканування давно зроблено. А що за ним? А далі, за логікою подій, має розпочатися практика втілення задуму у життя. Бо для лопати дорогу відкрито. Чи не так?
«Співробітники заповідника «Чернігів стародавній» дещо занепокоєні перспективою проведення археологічних розкопок, нехай навіть точкових, під Спаським собором — найдавнішим храмом Східної Європи. Вони остерігаються, адже будівля вже не досить міцна і потребує ретельного експертного обстеження. Без таких висновків будь-які археологічні розкопки під храмом можуть мати непередбачувані наслідки, писали «Чорноморські новини» на початку січня 2012 року. Та чи зважать на ці небезпеки ті, кому кортить мощі князя Ігоря перевезти у Пєрєдєлкіно, щоб потім стверджувати, що й воно має причетність до великої історії нашої української землі — Русі?», - ось так рубо ставить справедливе запитання автор у «Черноморських новинах».
Наміри московського гостя в умовах сформованого рівня національної свідомості громади мали б розглядатися зовсім по-іншому: за відповідними законами та моральними принципами. І аж ніяк не Москви!? Він же, вибачте, не у Пєрєдєлкіно? Але у нас цього нема!
Нові плани Білокам’яної
І ось, коли час «Ч» настав, зрозумілішими стали і обриси чергового бажання Москви - «підживити» власну історію Х-ХІІ століть незаперечними доказами. Адже як не повертай, а запитань у ній все таки більше ніж відповідей! Тому цього разу взято курс на рішуче і радикальне втручання у княжі поховання, провівши перекопування останнього притулку мощів у храмі сусідньої України.
Звичайно, що нам відомо про наміри сусідки з давніх-давен володіти всім і вся з того, що належить від початку українській історії. І передусім - з Київської Русі! От тільки хотіти - то одне, а мати - то зовсім інше! Тому виголошені бажання автора історичних оповідань підсобити у такий спосіб землякам з Пєрєдєлкіно, здаються непереконливими, щоб відкривати доступ до святинь України.
Але Москві вдається якось просто. Пересік кордон України, прийшов у високий кабінет влади, а на тебе вже чекають з позитивними рішеннями твоїх чергових бажань!
Хвилювання патріотів
У Чернігові немало національно свідомих городян, які переймаються у зв'язку з очікуваннями на лопатні роботи на Валу під собором Спаса. Тому й реагують стурбовано. Адже гряде велике зрушення землі там, де має бути спокій... Кажуть, що ситуація є безглуздою. Почути б археологів та духовенство!?
Бо чомусь жодного разу так і не почули висновки чернігівських археологів, які десятиліттями працюють зі святинями. Поруч Національний педуніверситет. А там відомі археологи. Звичайно, що до найавторитетнішого слова мали б запросити метра чернігівської археології Володимира Петровича Коваленка з 40-річним досвідом розкопок у Чернігові. Тож чи запитали його про наміри росіян? І чи дав він оцінку? А як реагує археологічна інспекція? Тим більше, що проведене сканування фахівці вважають елементарним невіглаством. Адже, як розповідають археологи навіть вести мову про науковість заходу важко, бо сканувати у соборі, де підлога вкрита ліноліумом по чавунним плитам, під якими проходять залізні труби теплотраси, пересікаючись посередині храму, є взагалі незрозумілою затією. Не озвучено й позицію єпархій Українських православних церков? Та й ініціатори мабуть розуміють, що збираються не картопельку копати у Пєрєдєлкіно? Мова про духовний підмурівок української історії. Інша справа, що у Пєрєдєлкіно кортить мати мощі українського благовірного святого Князя Ігоря задля повноцінного облаштування храму, який зі слів Юрія Сбітнєва має уособлювати «південні духовні ворота Москви».
Маленький епілог
І наостанок. Здається, що куди креативнішим би був хід пана Сбітнева до розчулення своїх президентів-прем’єрів з пропозицією повернення на історичну батьківщину - в Україну-Русь чималенького спадку артефактів минувшини, що наразі знаходяться у музеях, галереях та храмах Росії У такому напрямку і спрямовував би силу власного авторитету російський письменник. Цей крок підтвердив би справжні наміри піклування про батьківщину пращурів. А починати треба з «Шапки Мономаха», яка мала б зайняти своє історичне місце у Києві!?
А з мощами чернігівських князів нехай знаходять порозуміння сини Руси-України!
[font=Arial]
|
| |
| |
| Шкурко | Дата: Неділя, 03-Чер-12, 21:20 | Повідомлення # 2 |
Група: Редактор
Повідомлень: 188
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Цілком ймовірно, що це питання спочатку буде вирішуватися в обмін на знижку ціни газу. Треба чекати саміту Україна - Росія у Чернігові. Наступним кроком стане воз'єднання історичних земель у союзній державі та відновлення Чернігівської губернії. Ого перспектива! А місія яка! Ніби повертаєшся у часи 300-літньої давнини. Головне святі спільні, давні і ті, що анафему Мазепі оголошували.
|
| |
| |
| Горяєв | Дата: Неділя, 10-Чер-12, 10:14 | Повідомлення # 3 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 29
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Мовчання чернігівських археологів може пояснюватися дуже просто - нереальністю задумів Сбітнєва. Такі дослідження можна проводити лише з дозволу та по науково-технічному завданню Інституту археології АН України. Впевнений, що В.П. Коваленко відмовчується саме через нікчемність планів Сбітнєва, не вважає за потрібне навіть коментувати їх.
|
| |
| |
