| Борис | Дата: Вівторок, 27-Бер-12, 16:11 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 48
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| З запізненням на день перевірив електронну пошту. Не встиг своєчасно, за поважної причини!? Так сказали б вуста сухих канцеляристів за совіцької доби. Бо перебуваю на лікуванні.
Адреса знайома - від поважної канадської фундації з Суспільної служби Торонто. Від очільництва читаю рядки вдячних слів за нашу увагу та скорботний лист з нагоди сумної події на теренах української діаспори Америки та Канади - спочину невтомної патріотки, меценатки, гарної і поважної жинки, справжньої християнки пані Марії Фішер-Слиж.
Читаючи лист з Торонто знов поринув у спомин прожитих одинадцяти років разом з великою українкою через листування та безпосереднє спілкування за її чисельних(більше п'ятидесяти) прибуттів до Києва.
Пані Марія прожила достойне життя, неймовірно щільно наповнене непересічними та звитяжними вчинками задля становлення і розквіту Великої України, котра з вини чужинців, перебравших владу у свої руки від невмілих своїх державних мужів, погнала за океан, різними країнами, не один мільйон братів та сестер.
Найбільш мудрі з них, життєлюбні, стійкі генетично - ніколи не опускали рук, геть відкидаючи зневіру у правоті свого очікування на перемогу вільного українського чинника.
Отримавши волю, Україна духовно потребувала як матеріальної, так і духовної підтримки заокеанських добродіїв, зберігших не тільки ім'я своє, а й етноментальну джерельну криницю любові до Батьківщини.
Серед великих обожнювачів будівничих процесів на нашій понівеченій від рук ворогів землі, була і пані Марія Фішер-Слиж.
Минуло сорок днів, як представилась добродійка пані Фішер, скінчивши земне життя, наскрізь проникле звитяжними справами. А вдячна українська спільнота, переймаючись результатами добрих справ, полишених нам у спадок у вигляді бібліотечних центрів по Україні від Донецька до Ужгорода, багатьох прикладів жертовності нужденним, храмам, благодійним організаціям, окремим достойникам - вчителям, студентам тощо, має ще раз пам'янути добрим словом жінку, яка за земного життя справами душі і серця зажила подяки, яку можна почути на адресу хіба що Святої людини.
Вічний спокій Вам, наша добродійко.
|
| |
| |
