| Борис | Дата: П'ятниця, 01-Лип-11, 20:25 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 48
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| [/c]Згадав Віктора Ющенка
На прес-конференції 30 червня 2011 року у Львові Віктор Андрійович Ющенко мав кілька питань від сумлінних журналістів. І деякі з них, навіть за нинішнього його стану «екс» є вкрай дратівливими. Адже він і сам з часом, після полишення політичної арени, де перебував як перша ВІП-персона країни, перетворився на помітний елемент неспокою, який періодично зачіпають у спорах, під час сварок у компаніях та у інших ситуаціях сьогодення на політичному підґрунті, або ж просто обговорюють як яскравий приклад провалу здійснення обіцянок небайдужі люди!?
Нажаль з Віктором Ющенком трапилась чи не вперше в історії нашої політично-стомленої держави досить специфічна річ. Бо нечасто ж зустрічаєш подібне, коли отримавши таку довіру у вигляді найпотужнішої енергетики народу з небувалою активністю мас, будучи на руках занесеним на олімп влади України, омріяний у серцях і душах національно-свідомого електорату кандидат виявився геть не здатним здійснити заповітну українську мрію.
Після такого провалу, кожен, хто мав досвід потужних Майданів осені 2004 року, гуртуючись у відкритій боротьбі проти кривди великої влади у Києві, яка за роки незалежності перетворилася на внутрішнього ворога українства, отримав в кінцевому результаті не просто розчарування, а й найпотужніший психологічний стрес, руйнацію і без того кволої надії побудови європейської України. Що було, то було…
Незрозумілі і, найчастіше, далекі від здорового глузду вчинки лідера потужного національно-демократичного блоку політичних сил і Президента Віктора Ющенка по відношенню до найвідданішого справі боротьбі оточення - заявили про себе швидко, не примушуючи довго чекати. А ось його візаві, навіть у думках не наблизився до такого безглуздя. Він зробив повну ротацію відповідальних чиновників - від району і до столиці, взявши на озброєння найважливіше: на посадах мають залишитись лише вірні ідеї, скажімо м’яко, люди, готові до кінця виконати президентську мету. Навчатися «на помилках» інших! Вдалось! Промайнуло півтора року, всі звикли і мовчать.
Натомість Ющенко теж зміг «вперше запропонувати новий шлях» - реалізовувати свою програму, опираючись на своїх супротивників, забувши про однодумців, а то навіть і відсторонюючи їх з посад керівників обласних та районних державних адміністрацій!? Отакої!
Тепер, через півтора роки після фіаско, пан Ющенко прагне якомога далі дистанціюватися від подій та учасників пережитого. Бо якби не так, то не звертався б наш вчорашній лідер на прес-конференції у Львові за прикладами сучасного стану з кримінальними переслідуваннями відомих політиків - його колег в Україні до французького досвіду, турбуючи віртуально відомого екс-президента Жака Ширака, наївно апелюючи до справедливості традиційно малонадійної на тест правди української Феміди!?? Щось не туди вернете, Вікторе Андрійовичу!?
Та й не такі вже і далекі від бувшого Президента - Юлія Володимирівна Тимошенко разом з Юрієм Луценком, щоб не зосередитися хвилину на сьогоднішньому їхньому, явно несправедливому положенні, задля засвідчення поваги як до соратників!? А він - не такий! Він гордий, вважаючий себе жертвою заради всіх, хто від 2002 року торив йому дорогу до майбутнього президентства, гуртуючи під прапором політичного блоку у містах, селах, хуторах, столиці! Він поки що - найчастіше у тіні великої політики!? Голос чути не часто, та й то у тоні відсутності потужної критики того, що ще вчора він тримав як козирну карту на кожному публічному заході.
Скоріш за все - нинішня влада зовсім не має претензій, на відміну від пані Юлії, до вчорашнього лідера країни. А сам він теж, як це мало б бути після кількох неоднозначних кроків наступника на посаді: у Харківських угодах, у ситуації зі званням Героя України відомим очільникам ОУН-УПА, після зміни напрямку вітру на адресу Юлії Тимошенко – найпершої соратниці на МАЙДАНІ - мав би заговорити по-серйозному!? Не вийшло. Навіть Л.Кучма на дещо з непопулярного від влади В.Януковича тієї пори прореагував!?
Тепер Віктор Андрійович помічає у судочинстві тільки шоу, рекомендуючи судові справи з бувшими діячами-урядовцями здійснювати «у тиші» заради отримання справедливого результату!? Дивно, чого б це так? Можливо йому не до вподоби непередбачуваний ще зовсім недавно особистий прихід у суд у якості свідка, про якій вже заговорили у засобах масової інформації!?
Отже, Віктора Ющенка, того, якого колись намалював у своїй вельми щедрій до фантазій свідомості український народ і за якого він боровся народ - вже нема, як нема і сподівань на перспективу реанімації сил тодішнього політичного оточення. Все у минулому. Перегорнуто першу і останню, дай Боже, у історії незалежної України сторінку створення міфічних лідерів часто з надання їм рис, про які і самі вони - ці вожді, ручатися не стануть, навіть за гарної погоди!?
Сьогодні Віктор Ющенко відпочиває, розповідаючи на публіку мрії реалізації культурологічних проектів, в тому числі у Карпатах, звичайно що бажаючи собі повернути остаточно загублені у синіх горах голоси вірного електорату. Тому він зовнішньо прагне демонструвати такий собі справжній характер у «боротьбі» за збереження основи українства – первісного, духовного! Каже про колекції фольклорного, побутового, церковного останніх віків…
Хочеться бажати успіхів і вірити. Та найголовніше, щоб сам він вірив. Адже так набридло розчаровуватися у вчинках і діях вчорашнього Провідника!? А дехто і зараз скептично згадує про запальні і безвідповідальні гасла В Ющенка, або зовсім не сприймає будь-якій намір третього Президента України робити щось важливе і потужне, не забуваючи про геть скомпрометований різними розмовами(!?) проект європейського масштабу по «Дитячій лікарні майбутнього», якою чи не найбільше опікувалось подружжя Ющенків!?
Ось і все, перегорнуто ще раз сторінку, яку хотілось оживити, заглянувши на хвилинку до кількох епізодів українського життя, яке промайнуло. І для когось, здається не зовсім за правилами здорового глузду.
Віктор Ющенко наразі – звичайний екс-Президент України. Один із трьох. Для кожного з них – прожитий день, так само як і для нас, простих і смертних є маленькою миттю історії. І у кожного вона своя. А Віктор Ющенко навіть має можливість здавати у центрі Києва добротну квартиру!? Кажуть недешево. І зрозуміти чисто по-людські треба, бо для вчорашніх великих - теж життя бува непередбачуване!?
Ну і нехай поповнює банківські рахунки, важливо, щоб на відміну від пана Азарова, туди – інколи заглядав!?
Епоха закривається. І тут важливо, щоб вдруге, та втретє вчорашні креативні постаті не турбували егоїстичними амбіціями у поході до владного крісла, нервуючий терпеливий український народ навіть натяком на бажання ПОБОРОТИСЯ за….?!
|
| |
| |
