Звичайно, що Леонід Кучма за часів свого президенства постійно тримав на контролі питання залізничного сполучення частини Сіверщини з "Великою землею". Навіть вокзал залізничний наказав поставити у повітовому містечку, що за своїми зовнішними та внутрішніми характеристиками має рівень далеко не провінційного районного центру(!!!) А до цього ж була епопея з залізничним мостом через Десну у районі сіл Горбів та Пирогівка, що розкинулись одне навпроти одного відповідно з правого та лівого берегів немаленької річки. Можна довго дискутувати про доцільність зведення з залізо-бетонно-скляного суперсучасного залізничного вокзалу за десятки мільйонів, а от щодо залізничної колії з великим мостом через Десну - то тут як аксіома, без питань!

Сполучення залізницею розірвало порочне коло такої собі транспортно-економічної блокади, у якій опинилась Новгород-Сіверщина, у процесі розпаду Союзу та проголошення незалежності Україною. Натомість Росія, використовуючи ситуацію відсутності транспортного виходу на український простір з Новгорода-Сіверського, загнула неймовірно велику ціну за транзитні послуги своєю теріторією. Тому введення в експлуатацію залізниці Новгород-Сіверський-Терещенська, стало знаковою подією для стародавнього Новгорода на Десні.

Нажаль сьогодні не вистачає чи то волі керівництва району, чи то прикладу загальної дисципліни обслуговування у державі, яка геть упала нижче умовного нуля, а можливо і вміння працювати без президентського контролю (виходить, що розбалувалися земляки Президента!!!). Ось і на залізниці, яка продовжує єднати Новгород-Сіверський з усією країною, виникли проблеми, які вимагають уваги відповідальних осіб "залізничної імперії"(!?) Йдеться про умови перевезення людей, а так про здоров'я, самопочуття, та насамкінець - про загальний порядок, адже живемо у європейській державі(!?) Мова про неприємні "штучки", які часто відчувають люди, користуючись залізницею.

Вже традиційними, на жаль, стають зриви графіку руху пасажирського потягу у частині його відправлення з Новгорода-Сіверського чи Шостки, коли просто так "якісь дядьки" вирішують відправити до Шостки парочку вантажних вагонів з лісом. І потягнув їх спокійненько дизель. А люди на зупинках селами стоять і мерзнуть, адже в цей час повинен підійти пасажирський. І переважно не молоді. Їдуть у справах у райцентр чи поспішають на поїзди у Терещенську. А до цього вже і відстань подолали немаленьку з різних населених пунктів Подесення. У таку халепу і ми встрягли нещодавно за тріскучого морозу - першого грудня. І ніхто ні перед ким не звітується, ніхто не переймався за наслідки, аж до судових позовів. Просто привчили людей жити з нахиленими головами. А потім питають - чому так наш люд наразі голосує? Адже у названому випадку всім керує, дядя Вася, стрілочник??? Таке ще можна було б зрозуміти у лиху годину війни чи непередбачуваних обставин. А тут - звічайнісінька недбалість, безкарна безвідповідальність!

Ну, а питання, з яким кілька днів тому зіткнувся, взагалі має натяк на повну "темряву" в організації перевезень на залізничних напрямках "другого гатунку"??? І дай Боже, щоб така дурість, яка за словами моїх земляків вже є на "кучминській" залізниці традицією, більше не мала поширення по всій країні. Мова про стійке небажання чи навмисні експерименти щодо невідчинення дверей на зупинках у кожному вагоні?! Так, ви правильно зрозуміли - відкривають вибірково. Є люди, які не встигають перебігти до іншого вагону, у якому машиніст мав бажання відкрити автоматичні двері. Багато людей розповідали, як приречені були їхати до інших зупинок, минаючи свою за умови неможливості вийти з закритого вагону. А для молодих і ризикованих сміливців сама собою виникає нагода побавитися зі "Стоп-краном"!!! Отакої! Ось вам і відчувають люди переваги нового транспортного засобу на залізниці - "рейкового автобусу", який тепер курсує між Новгород-Сіверським і Терещенською і колись таки обовязково має завезти нас, довірливих і впевнених у якості обслуговування "Укрзалізницею" до зовсім незнайомої зупинки, де нас не чекають!? А далі - роби що знаєш!!! Бо ж бачили очі, який транспорт обирали! А як по-справжньому, то мова про проблему загнивання системи, яка вимагає невідкладного хірургічного втручання. Виходить, що практика надійного і системного обслуговування без постійного звітування перед високопосадовцем - відсутня і не має природного підґрунтя. Прикро, що у нашій хаті відбуваються названі непристойності. А ще сумно, що країна за двадцять років так і не зрозуміла, що можна працювати і без батога.