реклама партнерів:
Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS



  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Соломаха  
Чи навчили нас вибори Президента України ?
СоломахаДата: П'ятниця, 13-Лис-09, 11:25 | Повідомлення # 1
Економічний оглядач
Група: Редактор
Повідомлень: 35
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
“Historia vitae magistra”
(Історія – вчителька життя)
Крилатий латинський вислів

З часу виборів президента України у 1999 році багато чого змінилося в українській політиці, але без змін залишилися брутальна політтехнологія поділу на «чорно-біле» або «свої-чужі», яка забезпечила панування в Україні, народжених «епохою Кучми», Донецького і Дніпропетровського олігархічних мегакланів.
10 років тому російським політтехнологам вдалося успішно використати ідеологічне протистояння антикомуністи-комуністи або Кучма-Симоненко, щоб обрати на другій термін Л.Кучму.
Для перемоги Л. Кучми було застосовано різні спецзаходи і політтехнології. Про деякі з них згадується у матеріалі С. Соломахи «Вибори-2002: про що свідчать цифри і факти», розміщеному у газеті «Сіверщина» від 30 листопада 2001 року.

Результати попередніх виборів за партійними списками до Верховної Ради України 29 березня 1998 р. засвідчили:

1. "Ліві" партії і блоки сумарно отримали лише 37,26 % голосів виборців, які розподілились між Комуністичною партією України (КПУ) - 24,65 %, виборчим блоком "Соціалістична та Селянська партії України" (ССПУ) - 8,56 %, Прогресивно-соціалістична партія України (ПСПУ) - 4,05 %.

Висновок:

В разі участі лідерів цих партій і блоків у виборах ПУ-99 відповідно від КПУ П. Симоненка, ССПУ - О. Мороза, ПСПУ - Н. Вітренко найбільше шансів потрапити у ІІ-й тур мав, безумовно, П.Симоненко. Останній при будь-яких обставинах програє "нелівому" кандидату, навіть, непопулярному діючому Президенту, якщо той буде вести антикомуністичну пропаганду.

2. Найбільше голосів серед партій і блоків "правого" і "правоцентристського" спрямування отримав Народний Рух України (НРУ) - 9,4 %. Сумарно партії і блоки національно-демократичного спрямування отримали 19,52 % (НРУ - 9,4 %, партія "Реформи і порядок" - 3,13 %, Християнсько-демократична партія України - 1,3%, блоки "Вперед Україно!" - 1,74 %, "Блок демократичних партій - НЕП", - 1,23%, "Національний фронт" - 2,72 %), в той час як інші "неліві" та "центриські" партії і блоки наближені до діючого Президента отримали сумарно 19,91 % (НДП - 5,01 %, ПЗУ -5,32 %, СДПУ(о) - 4,01 %, Аграрна партія України - 3,68 %, блок "Партія праці та Ліберальна партія - разом" - 1,89 %).

Висновок:

Спільний кандидат від національно-демократичних партій і рухів, підтриманий НРУ, має шанс отримати 20-25 % голосів і потрапити у ІІ-й тур замість діючого Президента або разом з ним і стати новим Президентом.

Отже, виборчі штаби непопулярного серед більшої частини виборців діючого Президента, крім абсолютної монополізації засобів масової інформації і підтримки збоку органів виконавчої влади на всіх рівнях мали шанс на успіх у випадку здійснення слідуючого стратегічного плану:

1. Сприяти лідерству П. Симоненка, а не О. Мороза серед виборців "лівого" спрямування для проходження його у ІІ-й тур шляхом розкрутки в засобах інформації "протистояння" Мороз-Вітренко.
2. Недопустити появи "прохідного" кандидата від національно-демократичних і патріотично-державницьких сил, який би мав шанси потрапити у ІІ-й тур разом з Л. Кучмою або замість нього шляхом сприяння розколам в НРУ та в інших національно-демократичних партіях, висування ними "непрохідних" кандидатів, а також "розкрутки" "псевдоправого" державника на кшалт російського О.Лебедя.

Факти, які підтверджують виконання виборчими штабами Л.Кучми саме цього стратегічного плану:

1. Розколи НРУ, інших національно-демократичних та "правоцентриських"партій.
2. Підтримка В. Чорноволом "непрохідного" кандидата у Президенти України від НРУ Г. Удовенка. Загибель В. Чорновола. Реєстрація під час його поховання Мінюстом України змін до статуту НРУ, затверджених нелегитимним так званим "другим" етапом ІХ-го З'їзду та обраним ним ценральним проводом. Визнання і сприяння органами виконавчої влади, ЦВК "удовенківському" НРУ.
3. "Розкрутка" Є.Марчука як "правого" серед прихильників державницьких та національно-демократичних сил на противагу Ю.Костенку.
4. Символічна одночасна реєстрація ЦВК першими кандидатами у Президенти України Л. Кучми і П. Симоненка.
5. Реєстрація ЦВК з мінімальною кількістю зібраних на підтримку підписів кандидатом у Президенти України Н.Вітренко.
6. "Розкрутка" в засобах інформації "канівської четвірки" як "лівого" блоку. Несподіване для "правих" виборців у зв'язку з цим "полівіння" Є. Марчука.
7. Звинувачення в конрольованих виконавчою владою засобах інформації О. Мороза в організації замаху на Н. Вітренко.
8. Заява про підтримку учасника "канівської четвірки" О.Ткаченка спочатку Є. Марчука, а потім П. Симоненка.
9. Відмова керівництва КПУ зняти кандидатуру П.Симоненка у ІІ-му турі на користь О.Мороза.
10. Підтримка Л. Кучми у ІІ-му турі Є. Марчуком, Г. Удовенком.

НАСЛІДКИ:

За спільного "лівого" кандидата П. Симоненка у ІІ-му турі проголосувало 37,8 % виборців майже стільки як сумарно за партійні списки КПУ, ССПУ, ПСПУ на виборах до Верховної Ради України 29 березня 1998 р. (37,26 %).
56,25 % виборців проголосували за Л. Кучму або за "антикомуніста" Л. Кучму проти комуніста П. Симоненка.

ВИСНОВКИ

Успіх так званих "російських" виборчих технологій на виборах Президента України може підштовхнути оточення Президента до застосування цих же технологій на виборах до Верховної Ради України у 2002 році.
Отже, "неліві" і "непропрезидентські" партії та рухи автоматично будуть вважатись президентською владою конкурентами виборчих блоків, утворених за сприяння діючого Президента у боротьбі за голоси "нелівого" виборця.
Внаслідок цього виникає реальна загроза знищення або підпорядкування президентській владі та номенклатурним кланам національно-демократичних партій та рухів.
На часі формування на засадах української національної ідеї та демократії, соціального захисту громадян партіями та рухами національно-демократичного та патріотично-державницького спрямування об'єднаного виборчого блоку з умовною назвою "Демократичний рух", який, без сумніву, може отримати на наступних виборах до Верховної Ради України у 2002 р. не менш як 15- 20% голосів виборців, а якщо нейтралізувати вплив на виборчі комісії "адміністративного ресурсу", то й усі 25-30 відсотків.
Чи зможе (чи дозволять?) Віктор Ющенко стати лідером цього блоку?
Українська історія не дає нам часу для іншого вибору.

P.S. На виборах 31 березня 2002 року за «Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» проголосувало 23,57 відсотків виборців.
П’ять років тому українці, несподівано для себе самих, революційно відреагували на протистояння влада-опозиція або Янукович-Ющенко.

P.S.S. Тільки час покаже як українці відреагують на колотнечу за абсолютну владу над Україною бізнесмегакланів БЮТ-ПРУ або Тимошенко-Янукович.


економічний оглядач
 
ВасильДата: Четвер, 19-Лис-09, 18:38 | Повідомлення # 2
Редактор
Група: Головний редактор
Повідомлень: 243
Нагороди: 7
Статус: Відпочиває
Твої підрахунки вражають методичністю. Ніде таких не зустрічав?
 
НазарДата: Субота, 06-Квіт-19, 19:56 | Повідомлення # 3
Група: Читач
Повідомлень: 6
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
В разі участі лідерів цих партій і блоків у виборах ПУ-99 відповідно від КПУ П. Симоненка, ССПУ - О. Мороза
 
Melony_SchanerДата: Четвер, 11-Лип-19, 15:00 | Повідомлення # 4
Група: Читач
Повідомлень: 4
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
И чему же нас научили выборы, не голосовать за муд*ков,так перед выборами они все хорошие, а дальше только воруют!
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: