Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS


  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Павленко, mazepinez  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Сергій ПАВЛЕНКО » ЩОДО 40 ЦЕРКОВ БАТУРИНА: ГІПОТЕЗИ ТА РЕАЛІЇ
ЩОДО 40 ЦЕРКОВ БАТУРИНА: ГІПОТЕЗИ ТА РЕАЛІЇ
mazepinezДата: Понеділок, 07-Трав-12, 16:00 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 35
Нагороди: 3
Статус: Відпочиває
ЩОДО 40 ЦЕРКОВ БАТУРИНА: ГІПОТЕЗИ ТА РЕАЛІЇ
У вивченні історії гетьманської столиці – Батурина нагромадилось чимало дискусійних питань,
на які потрібно звернути увагу. Останнім часом в науковій літературі, зокрема, поширюються відомості про великі масштаби церковного будівництва у головному місті Гетьманщини за доби І. Мазепи.
Так, В. Коваленко та В. Мезенцев стверджують, що гетьман «приділяв значну увагу зміцненню
та розбудові міста, спорудженню та ремонту храмів, що їх натоді в Батурині нараховувалось близько
40» 1. Ця цифра фігурує й у збірнику матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції з нагоди
295-ї річниці з дня смерті І. Мазепи та 10-річчя заповідника «Гетьманська столиця» 2.
Зрозуміло, у всякому дослідженні важливу роль відіграють гіпотези. За однієї умови – вони мають
бути ретельно удокументовані й аргументовані. Проте якраз аргументів шановним дослідникам бракує: «більшість батуринських храмів були, вірогідно, як і в інших тодішніх містах, невеличкими парафіяльними та садибними патрональними церквами, як, наприклад, дерев’яна церква Введення Богородиц
і – домовий храм на садибі генерального судді В. Кочубея» 3.
Ще до 1700 р. у гетьманській столиці та передмісті височіли Троїцький, Миколаївський, Покровський,
Воскресенський та Введенський храми 4. За документами Бендерської комісії, І. Мазепа виділив понад 20 000 золотих на побудову в Батурині кам’яного Троїцького собору, 4 000 золотих – на
зведення мурованого храму святого Миколи (у 1708 р. ще був незакінчений), 15 000 золотих – на
будівництво дерев’яних церков Воскресенської та Покрови Богородиці 5. На прохання гетьмана у
1700 р. до Батурина з Москви прислали відомого зодчого, «кам’яних споруд художника»
Д. Аксамитова, який привіз кіот, дві кам’яні різьблені слупи та інші дорогі деталі для новобудови
(очевидно, для Троїцького собору) 6. За пропозицією В. Ясинського у гетьманській столиці у 1692 р.
у Троїцькому соборі був висвячений протоієрей – намісник київського митрополита – «первый по
киевском протопопе, чести ради гетманской, яко же и киевский первый, чести ради столицы первобытной
» 7.
Таким чином, у джерелах залишилися повідомлення про 5 церков, що були за доби І. Мазепи у
гетьманській столиці. В опису Батурина 1726 р. згадуються на Гончарівці, «где он зменник Мазепа
сам жил», «церков древяная цела з некоторою частю иконостасу» 8, а також у фортеці «две церкви
каменніе пустіе Живоначалнія Тройци да Николая Чудотворца недостроено в половину» 9. Крім того,
повідомляється про шинок «церкви Покрова» 10. Опис згадує про «бившого замкового попа Василія» 11 і про те, що в Батурині мешкає «поп отц Лука» 12. У цьому важливому документі не згадуються
ні інші церковні споруди, ні двори церковнослужителів. З цього можна зробити висновок, що
після 1708 р. у місті діяв лише Покровський храм, у якому правив службу отець Лука.
Версія про наявність у Батурині великої кількості домових та парафіяльних церков, на нашу
думку, нічим не підтверджується. Навіть «домову» церкву В. Кочубея важко вважати такою, оскільки
у повідомленні про неї ієромонаха Севського монастиря Никанора фігурує такий контекст: «И, ночевав,
ходили они к заутрене в тое ж церков, что у ево, Васильева, двора» 13, «были они и у обедни в
той же церкви, которая у двора ево, Кочубеева» 14, «пришед к Васильеву дому Кочубея, вошли в
церковь Введенія Пресвятыя Богородицы, к вечерне» 15. Тобто з цього випливає, що двір генерального
судді був розташований поблизу церковного приміщення. Навіть якщо припустити, що йдеться
справді про домову церкву, то це був скоріше виняток, аніж правило. Більшість генеральних старшин
жили в інших містах – наприклад, генеральний обозний В. Дунін-Борковський мешкав у Чернігові. А
отже, дозволити собі збудувати персональну церкву поблизу власного помешкання міг лише впливовий
урядовець, яких у гетьманській столиці налічувалось зовсім небагато. Тому навіть за максимальними
підрахунками таких церковних споруд разом з документально «засвіченими» могло бути не
більше 10.
Втім, і ця цифра викликає сумніви. Впливові урядовці, як правило, будували «свої» церкви у
власних маєтностях, монастирях, якими опікувалися. Загалом, тогочасні джерела не фіксують великої кількості церковних споруд у містах Гетьманщини. Відтак, й історикам не варто давати волю
своїм фантазіям.
__________________________
1. Коваленко В., Мезенцев В. Відкриття церкви Живоначальної Трійці в Батурині // Батуринські читання. 2007: Збірник наукових праць. – Ніжин, 2007. – С. 108.
2. Коваленко В., Мезенцев В., Моця О., Ситий Ю. Батурин археологічний // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 295-ї річниці з дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10-річчя заповідника «Гетьманська столиця».– Ніжин, 2006. – С. 79.
3. Там само. – С. 79.
4.Местечко Батурин // Прибавление к «Черниговским епархиальным известиям». – 1872. – № 23. – С. 583; Задко В.Церкви Батурина // Сіверянський літопис. – 1996. – № 5 – С. 101; Кіяшко Л. Батуринські церкви доби Івана Мазепи // Сіверянський літопис. – 2002. – № 1. – С. 23; Кіяшко Л. Церкви Батурина // Сіверянський літопис. – 2004. – № 4. – С. 17–21.
5. Возняк М. Бендерська комісія по смерті Мазепи // Мазепа: Збірник. – Варшава, 1938. – Т. 1. – С. 130–131.
6. Грабар І. Архітектурні взаємозв’язки України з Росією // Пам’ятки України: історія та культура. – 1995. – № 1. –С. 83–84.
7. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. – Чернигов, 1874. – Т. 6. – С. 336.
8. Мазепина книга / Упорядкування та вступна стаття І. Ситого. – Чернігів, 2005. – С. 81.
9. Там само. – С. 73.
10. Там само. – С. 74, 81.
11. Там само. – С. 79.
12. Там само. – С. 74.
13. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Упорядник С. Павленко. – К., 2007. – С. 370.
14. Там само. – С. 371.
15. Там само. – С. 370.

( "Батуринська старовина", №2,2011)
 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Сергій ПАВЛЕНКО » ЩОДО 40 ЦЕРКОВ БАТУРИНА: ГІПОТЕЗИ ТА РЕАЛІЇ
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: