Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS


  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Павленко, mazepinez  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Сергій ПАВЛЕНКО » І. МАКСИМОВИЧ ПИСАВ ВІРШІ, «ВИГАНЯВ МОСКОВСЬКИХ СВЯЩЕНИКІВ"
І. МАКСИМОВИЧ ПИСАВ ВІРШІ, «ВИГАНЯВ МОСКОВСЬКИХ СВЯЩЕНИКІВ"
mazepinezДата: Четвер, 17-Лис-11, 21:35 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 35
Нагороди: 3
Статус: Відпочиває
СВЯТИТЕЛЬ ІОАНН МАКСИМОВИЧ ПИСАВ ВІРШІ, «ВИГАНЯВ МОСКОВСЬКИХ СВЯЩЕНИКІВ» І ЗАЙМАВСЯ ПРОСВІТНИЦТВОМ

Минуло 360 років від дня народження відомого поета і церковного діяча


Після смерті архієпископа Ф. Углицького визначилися три претенденти на посаду керівника Чернігівської єпархії: ігумен Троїцько-Іллінського монастиря Лаврентій Крщонович, архімандрит Новгород-Сіверський Михайло Лежайський та настоятель Єлецького монастиря Іоанн Максимович.
У листопаді 1696 р. ігумен Л. Крщонович «покірно» просив І. Мазепу посприяти йому в здобутті вищої духовної посади: «Не зволь відкинути, ваша вельможність, од своєї патронської та добродійної ласки й мене, найнижчого підніжка свого, який безперервно дбає про панську вашої вельможності ласку». Та уповноважені представники гетьмана 24 листопада 1696 р. обрали зверхником єпархії архімандрита Іоанна Максимовича (Васильківського). Симпатії гетьмана до останнього не випадкові. Адже три представники родини майбутнього святого займали впливове становище в Гетьманщині. В універсалі від 1688 р. І. Мазепа називав батька І. Максимовича, Максима Васильківського, «выгодным нам чоловіком і в ділі войсковом около выбранья индукты працуючим». Його син Іван Максимович служив у Гетьманщині охотницьким полковником. Брат останнього Дмитро в Батурині фактично виконував роль скарбника.
Іоанн Максимович на той час уже заявив про себе як здібний церковний діяч. Він народився у 1651 році в Ніжині. Талановитого випускника Києво-Могилянської колегії керівництво навчального закладу запросило викладати спудеям латинську мову. Згодом він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі й кілька років займав у ньому посаду економа, одночасно будучи проповідником колегії.
У 1678 р. ченці духовної обителі обрали його послом у Москву до царя Федора Олексійовича із проханням, щоби останній у разі татарської агресії, якої очікували, відрядив до Києва своє військо та надав прихисток монахам. З 1681 по 1695 рр. І. Максимович був намісником Брянського Свенського монастиря, який цар передав у підпорядкування Києво-Печерського монастиря «для тихаго и безмольнаго пристанища в нужное воинских браней время». Мешканці Брянська, місцеві поміщики скаржились на нього за те, що він вигнав з обителі «священиков московских и дияконов и крылошан», а на їхнє місце набрав українців. У монастирі намісник насаджував київські норми співіснування ченців, відправи релігійних обрядів. У 1695 р. Ф. Углицький за узгодженням із Батурином запросив його очолити Єлецьку обитель.
У вільний від богослужіння час І. Максимович писав вірші, проповіді. У Чернігові завдяки плідній співпраці з І. Мазепою таланти архієрея набули ще більшого розквіту, насамперед це виявилося у книговиданні, створенні в єпархії духовно-освітнього центру. На гроші, виділені гетьманом, і за його благословенням у 1700 р. І. Максимович заснував Чернігівський колегіум. Був збудований навчальний корпус із класами, дзвіницею, трапезною, службами, папірнею для друкарні.
І. Максимович, натхненний започаткуванням «чернігівських Афін», плідно займався віршописанням.
Його друковані поетичні твори-книги («Алфавит рифмами сложенный» — 1705 р., «Богородице діво» — 1707 р., «Отче наш», «Осьм евангельских блаженств» — 1709 р.), а також філософська праця «Феатрон» (1708 р.) призначалися передусім для спудеїв колегіуму й мали ознайомити їх із повчальними легендами, переказами, думками, ідеями. В них він закликав молодь ретельно вивчати надбання предків, батьків, а викладачів колегіуму — виховувати в спудеїв високі почуття, гуманність, любов до ближнього.
Авторитетного в Гетьманщині архієпископа, незважаючи на те, що він старався після поразки Карла ХІІ під Полтавою засвідчити у віршах свою радість від перемоги Петра І, у 1712 р., коли активізувались репресії проти родин мазепинців, було висвячено Тобольським і всього Сибіру митрополитом.
Старого архієрея, брати якого та племінник взяли участь у повстанні І. Мазепи, фактично в такий спосіб усунули з України. Він потрапив у Тобольськ, де перебували на засланні шведи, чимало родин мазепинців. І. Максимович і на новому місці подібно «чернігівським Афінам» зайнявся впорядковуванням, формуванням Тобольської слов’яно-латинської школи, яка дала можливість здобути непогану освіту дітям репресованих старшин. За його ініціативи була відкрита православна духовна місія у Пекіні. Не полишав він і літературних справ. У його перекладі в 1714 р. вийшла теологічна праця «Іліотропіон».
Перебування віддалік Батьківщини негативно позначилося на самопочутті митрополита.
10 червня 1715 р. він помер. Російська православна церква в 1916 р. визнала його святим.
Сергій ПАВЛЕНКО.
Чернігів.
На малюнку: Іоанн Максимович (із колекції автора).
Епіграми Іоанна Максимовича
* * *
Однакова чеснота царство заслужити
Й заслужене у світі потім не згубити.
* * *
З кожним ближнім не раджу надміру дружити,
Хоч не будеш радіти — не будеш тужити.
* * *
Хто скіпетром жорстоко в царстві управляє,
Той страханих страшиться, себе ж погубляє.
* * *
Тисячі людських облич, різні всі напрочуд,
І в людських шуканнях так — не одного хочуть.
Переклад із староукраїнської мови Валерія Шевчука
 
ШкуркоДата: П'ятниця, 18-Лис-11, 19:09 | Повідомлення # 2
Група: Редактор
Повідомлень: 166
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
З тексту не зрозуміло, за що РПЦ визнала І.Максимовича святим, бо й заголовок статті говорить про інше.
 
asmorДата: Середа, 07-Груд-11, 22:59 | Повідомлення # 3
Група: Читач
Повідомлень: 3
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Шановному панові Миколі Шкурку: будь яка Церква святих визнає за побожне життя, сповідання віри, духовні подвиги, справи милосердя як за життя, так і після упокоєння. Зауважу, що після упокоєння такі справи проявляються у вигляді чудотворного впливу на життя живих...

Олександр Морозов
 
ШкуркоДата: Четвер, 08-Груд-11, 19:27 | Повідомлення # 4
Група: Редактор
Повідомлень: 166
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
Виходить, що УПЦ КП за такими критеріями може визнати своїми святих інших православних церков, зокрема РПЦ, і навпаки. Проте, в дійсності так не є, якщо я не помиляюся. Зокрема, чи визнала Івана Тобольського (Максимовича) своїм святим УПЦ КП? Чому б тоді РПЦ не канонізувати Петра Калнишевського, як це зробила УПЦ КП? А може беруться до уваги, при прийнятті таких рішень, ще й інші чинники?
 
mazepinezДата: Четвер, 08-Груд-11, 19:59 | Повідомлення # 5
Група: Редактор
Повідомлень: 35
Нагороди: 3
Статус: Відпочиває
Пане Миколо! Я не думаю, що під час канонізації РПЦ були відомі факти тісної співпраці Мазепи і Максимовича. Їх "житія" (Д.Ростовського, Ф.Углицького, І.Максимовича та інших) складалися без уважного заглиблення у ту добу. Просто у ті часи у росіян було мало свої просвітників такого масштабу, як наші. Тому вони й схопилася за ці постаті. Але ці люди фактично набули авторитету, розвинули свої таланти завдяки І.Мазепі. Ось так
 
asmorДата: Четвер, 08-Груд-11, 21:08 | Повідомлення # 6
Група: Читач
Повідомлень: 3
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Для довідки: у Православному календарі УПЦ Київського патріархату Ви знайдете святих різних національностей: і українців, і росіян, і грузин, і вірмен, і греків, і сирійців, і коптів... Те, що Київський патріархат підтримує незалежність Української Держави, ніяк не є проявом духовного націоналізму і нетерпимості до інших. Йдеться про канонічні права Української Церкви: саме вона постала у 988 році як стародавня Київська митрополія, коли Москви і Московського царства не було й у помині. А Московська церква (РПЦ) - дочірня до Київської митрополії, відпочкувалася лише у ХУ-ХУІ ст., і згодом, скориставшись геополітичними перевагами, полонила Церкву-матір. Думаю, Ви погодитеся, що відкидати святих тільки тому, що вони не українці, як мінімум нерозумно. Доречі, є інформація, що Іоанн Максимович походив з хрещених іудеїв... Ось так.

Олександр Морозов
 
ШкуркоДата: Субота, 10-Груд-11, 14:31 | Повідомлення # 7
Група: Редактор
Повідомлень: 166
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
Я завжди себе запитую - чому вони не підтримали Гетьмана? Надто сьогодні, у Міжнародний день прав людини.
Невже наші національні ідеали такі далекі від християнських?
Чи можна було їм після Батуринського морду проклинати Мазепу?
Ми завжди готові у своїх бідах звинувачувати когось, у той час як самі ж себе віддаємо на поталу ворогові. Це ж міф, що Москва відібала нашу церковну автономію, вона лише оформила те, на що погодилися київські ієрархи. І Максимович брав у цьому участь, переході нашої церкви до Московського патріархату.
Перед тим як канонізувати когось, ставити пам'ятники, треба добре подумати. Ми і так дорого заплатили за нашу Незалежність, а втратити її недовго.
 
asmorДата: Неділя, 11-Груд-11, 23:33 | Повідомлення # 8
Група: Читач
Повідомлень: 3
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Чому не підтримали? Питання складне - можна писати цілу дисертацію... Адже ж в цілому й народ не підтримав! Чому? Я думаю, був цілий збіг чинників. По-перше, Мазепа готував усе в таємниці, законспіровано: про його план знали небагато найближчих осіб. Якби він зробив усе відкрито - один донос, і його голова була би на палі... По-друге, у суспільстві вже було значне станове розшарування: народ не підтримував аристократію... По-третє, Карла ХІІ сприймали як іновірця та ворога... Врахуємо ще й "соціальну апатію" та терплячість українців... Можна продовжувати далі і далі... Я думаю, що при всій повазі до Мазепи та його патріотизму, і йому є чим дорікнути - він теж був людина, як і ми з Вами.
А святість - поняття більш високого порядку. Її здобувають через покаяння, спокутування гріхів, подолання людської гріховної природи у собі, християнську любов, милосердя... Святі теж спокушалися і оступалися! Але долали в собі гріх, спокутували його та виправляли свої помилки, показували приклад любові.
Зрештою, через що іудеї розіп"яли Ісуса Христа? Вони хотіли "Царства Божого" тут і зараз, щоб Він прийшов як Цар і зробив їм щасливе життя і справедливий суспільний устрій (згадаймо "Вхід у Єрусалим", коли його зустрічали пальмовими гілками). А Він говорив про інше - Царство Боже прийде, коли всі люди виконають заповідь Любові... Не буде справедливої національної держави і соціального устрою, якщо ми не змінюємось із середини. Що ми маємо у своїх мізках, душах та серцях - таку державу й будуємо... Тому і в Україні сьогодні маємо те, що маємо...


Олександр Морозов
 
ШкуркоДата: Вівторок, 13-Груд-11, 11:42 | Повідомлення # 9
Група: Редактор
Повідомлень: 166
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
Можливо, І. Мазепа не довіряв вищому духовенству за його прихильність Москві. Вірогідно, І.Максимович знав про плани І.Мазепи від брата Дмитра, генерального хорунжого. що був на боці гетьмана. Якби церква закликала, народ підтримав би виступ. Сучасною мовою, тоді не було єдності еліт, а поплатилися усі: хто ціною життя, хто засланням - одні тяжким, інші - почесним.
 
ГоряєвДата: Субота, 24-Бер-12, 17:53 | Повідомлення # 10
Група: Читач
Повідомлень: 29
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Наведу декілька відомих фактів.
1. 1596 року ієрархи київської православної церкви уклали з католиками Унію, створили греко-католицьку церкву і перейшли під омофор Папи римського. Православної церкви на наших теренах не стало.
2. 1618 року гетьман Сагайдачний в канонічний спосіб з благословіння Вселенського Патріарха Єрусалимського відновлює київську православну митрополію (церкву), для котрої Патріарх Феофан висвятив митрополита та 7 єпископів. Починаючи з Петра Могили митрополити тої церкви мали статус екзархів(намісників) Патріарха Константинопольського на наших теренах, в.т.ч. і на Гетьманщині.
3.1696 року Москва ставить на київську кафедру свого митрополита, а церкву вводить до складу РПЦ навіть без тої ефемерної автономії, котру УПЦ МП має сьогодні.
4. Прийшовши на царство ПетроI реформує РПЦ в державну структуру під керівництвом Урядового Синоду, тобто, приєднав церкву до держави. Таким чином, на автономній тоді Гетьманщині стала діяти російська державна церковна влада, а Максимович став її представником і не простим, а прихильником та співавтором реформ Петра, тому й не дивно, що РПЦ визнала його святим.
5. Мазепа І.С. побудував власним коштом(?) для Урядового Синоду російської держави більше 40 храмів та перебудував Київську лавру у фортецю для захисту Росії з Заходу від наступу поляків та шведів. В цей період Мазепа та Максимович працювали співдружно.
6. Після переходу Мазепи на бік шведів Максимович підтримав анафему Урядового Синоду Росії Івану Степановичу і виголошував її в церквах.

 
mazepinezДата: Понеділок, 26-Бер-12, 22:41 | Повідомлення # 11
Група: Редактор
Повідомлень: 35
Нагороди: 3
Статус: Відпочиває
Горяєв: "Мазепа І.С. побудував власним коштом(?) для Урядового Синоду російської держави більше 40 храмів"

Пане Горяєв, а коли ж це був створений СИНОД? Подивіться, будь ласка, енциклопедії!

Або таке:"1696 року Москва ставить на київську кафедру свого митрополита". Що за нісенітниця?
 
ГоряєвДата: Четвер, 29-Бер-12, 09:56 | Повідомлення # 12
Група: Читач
Повідомлень: 29
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Писав по памяті. Подивлюсь. Дякую за зауваження.

Додано (29-Бер-12, 08:56)
---------------------------------------------
Подивився за Вашою порадою енциклопедії і виявив ось що:
1. 1668 року Константинопольський собор закріпив за Московським патріархом право намісництва над київською митрополією, створеною при Сагайдачному.
2. 1686 року в Москві Гедеон Святополк князь Четвертинський був посвячений в митрополита Київського і йому від РПЦ видали про це грамоту. Цю подію я й оцінив словами: "Москва ставить свого митрополита".
3. 1688 року, вже при Мазепі, московська церква заборонила Київському митрополиту називатися митрополитом "всея Руси" і перевела його на статус першоначального єпархіального архієрея РПЦ. Цю подію я й оцінив як поглинання київської церкви московською. Проти такого поглинання виступили Дорошенко, Баранович та інші, а Іван Степанович стерпів і став будувати храми.
4. 1701 року ПетроI відновив державний орган Монастирський Приказ і віддав РПЦ в його управління, без Патріарха.
5. 1721 року ПетроI перетворив МП в Урядовий Синод.

Пане Сергію!
Ви професійний історик, а я - аматор. Тому просив би Вас відноситися до мене з професорською шляхетністю та поблажливо.

 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Сергій ПАВЛЕНКО » І. МАКСИМОВИЧ ПИСАВ ВІРШІ, «ВИГАНЯВ МОСКОВСЬКИХ СВЯЩЕНИКІВ"
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: