Сьогодні випливають факти підкупу журналістів працівниками спецслужб. Після чергового скандалу, ховаючи очі від журналістів (бо соромно ж неправду казати), керівник СБУ Хорошковський повідомив, що особи з таким прізвищем, яку назвав журналіст, у його відомстві немає. Розраховував на наївність людей? Адже у вербувальників може бути кілька «справжніх» посвідчень з вигаданими прізвищами. Чому саме сьогодні активізувалось вербування спецслужбами осіб з різних інституцій, у тому числі представників ЗМІ? Висновки і доводи можуть бути різні, але один з них є найбільш імовірним. СБУ — державний орган, і найважливішим завданням цієї структури є захист демократичних цінностей та територіальної цілісності нашої країни. Так повинно бути, але, на жаль, «наша» СБУ ніяк не може увійти в нормальне русло своєї діяльності. Проколи спецслужбистів відбуваються тому, що СБУ перш за все захищає інтереси влади, а яка вона — проукраїнська чи, навпаки, антиукраїнська — їм, схоже, байдуже. Головне їхнє завдання нині — приборкати опозицію. А для серйозного послаблення впливу і діяльності опозиційних до існуючої влади партій та організацій треба неодмінно нейтралізувати первинні осередки на місцях. Бізнесмен-мільйонер Хорошковський усупереч нормам існуючого українського законодавства став ще й членом Вищої ради юстиції (про неможливість керівника Служби безпеки бути членом цієї інституції висловилися деякі провідні юристи саме з цього органу), щоб впливати на суддів. Лукаве твердження пана Хорошковського — «надайте докази цього» — є смішним. Адже член ВРЮ, а це знає кожний юрист, може ініціювати перед цим органом позбавлення суддівського статусу будь-якого судді.
Отже, Хорошковський, розширюючи свій вплив і звужуючи інформаційний простір інших телеканалів (справа щодо судової тяганини проти телеканалів за частоти), воює проти своїх опонентів. Подібного немає, мабуть, у жодній країні, щоб особа очолювала такий поважний орган, як Служба безпеки України, використовувала її потужні можливості, при неймовірному захисті свого бізнесу, нехтуючи інтересами та правами конкурентів. Щось не так відбувається в нашому українському «королівстві»!
І ще. Оці цивільні особи, які працюють (завербовані) на спецслужби, помилково думають, що їх «там» поважають і цінять. Навпаки, окрім гонорарів (спеціальних виплат) або інших заохочень, з моральної точки зору до таких «сексотів» самі працівники ставляться з презирством. Бо така співпраця в усі часи була зрадництвом, незважаючи на мотиви та причини співробітництва.
Сергій КОРДИК
