| Спудей | Дата: Вівторок, 08-Чер-10, 21:56 | Повідомлення # 1 |
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| 20 століття, яке прокотилося вогненною колісницею по наддесенню залишило безліч символів кривавих подій. У сучасного чернігівця, століття, що промайнуло викликає безліч різноманітних спогадів, почутті, що нерідко протирічать між собою. При чому вони всі, не суперечать історичній істині, і спробуй після того запереч, що суспільна свідомість не роздвоєна (розтроєна). Спробуємо встановити діагноз, керуючись фактами. Візьмемо наприклад село Жовтневе Менського району. Називають його так тільки прийшлі люди, місцеві ж називають його – Баба (так воно називалося до 1936 року).
У центрі села, стоять хрести, пам’ятні знаки. В одному місті, вшановано активістів, що проводили колективізацію, яких місцеві куркулі спалили на початку 30-х років. Цей факт, до речі, суперечить думці, про те, що українці мов покірні телята перлися до колгоспу та покірно помирали під Голоду. Але продовжимо далі. Поруч стоїть хрест – жертвам Голодомору, далі місцевим людям яких знищили нацисти. Така от символіка. Місцева церква розташована у клубі, бо стару, дерев’яну знищили більшовики. На околиці села, світять дірками до неба, якісь господарські споруди, бо колгосп створений при Радянському Союзі розвалено при демократичній Україні.
Два вічні запитання, які використав Олександр Герцен: Хто винен і що робити? Доповнюється й третім: де правда? Таким чином можемо констатувати: історична пам'ять українців розмножена, маємо безліч історичних правд, а отже й діагноз: шизофренія.
Зразки «зібрання» до купи різноманітних шматків історичної пам’яті в історії відомі. У 1959 році в Іспанії, генерал Франко відкрив величний меморіальний комплекс Долина полеглих — неподалік старовинного королівського замку Ескоріал. Під найбільшим у світі хрестом було перепоховано прах усіх жертв громадянської війни в Іспанії (тих, зрозуміло, чиї могили вдалося відшукати) — і націоналістів, і республіканців. І хоча напис на пам’ятнику був: «Полеглим за Бога та Іспанію», що ніби «відтинало» атеїстів-республіканців, і в самій Іспанії і поза її межами символічний крок Франко було сприйнято як перший сигнал до національного примирення, після громадянської війни.
У США після закінчення громадянської війни, спромоглися встановити монументи, які би вшановували солдат Півдня і Півночі. Ці дії дозволили знов спаяти американську націю воєдино: на півночі демонстративно встановлювалися пам'ятники солдатам Півдня, на Півдні - мешканцям півночі. Показовий наступний приклад. Під час Громадянської війни штат Кентуккі розколовся: 90 тис. кентукців стали солдатами армії Півночі, 35 тис. - армії Півдня. Проте нині в штаті височіють 72 пам'ятники солдатам Конфедерації (Півдні) і лише два - солдатам армії Союзу (Півночі).
Спудей
|
| |
| |
