реклама партнерів:
Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS



  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: finka  
Райдер для інвестора
finkaДата: Середа, 13-Квіт-11, 20:50 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
В основі цього сюжету — типово-українська ситуація. Уявіть: упродовж років і років люди нарікали на трагічну історію (кепську економічну ситуацію, долю, сусідів, слабке здоров’я, бідних батьків, недобрих родичів, власну злиденність… список можна продовжити самостійно), щоб виправдатися перед cобою й світом за своє недолуге існування. І ось! Сталося! Господь (чи Всесвітній Розум – кому як зручніше) нарешті почув нарікання-молитви і послав… Ні, не шматочок сиру, а справжнього мільйонера з багатого арабського світу.

Мільйонер готовий негайно й суттєво підтримати Ваш бізнес і Вас, і все, що довкола Вас. Мільйонеру подобається Ваша продукція. Яку відповідь Ви даєте мільйонеру на його шикарну пропозицію – одразу укласти контракт для початку на один мільйон доларів? Подумайте. А я розкажу, як було насправді…

Уявіть собі, інколи шляхи арабських мільйонерів пролягають через Чернігів. Зрідка, але трапляється. Це коли все будується на якихось особистих контактах, коли людину із загадкового арабського світу треба везти від столичного Борисполя й цілодобово нею опікуватися, починаючи від її абсолютно нормальних людських бажань — забезпечити проживання в комфортних умовах, мати доступ до інтернету, можливість пити гарну чисту воду, щойно відтиснутий фруктовий сік, споживати тільки-но приготовану їжу тощо. Питання грошей у цій ситуації не стоїть: неважливо, скільки це коштуватиме. Але, як не дивно, у цій сфері виникає ціла купа проблем. І проблем серйозних!

Зненацька виявилося, що арабського мільйонера в нашому древньому Чернігові просто взагалі нема де поселити! Для нього спочатку був заздалегідь зарезервований найвишуканіший і найдорожчий номер в одному з найкращих готелів нашого чудового міста. Навмисне не називатиму готель — нехай кожне готельне господарство спробує позбутися названої нижче проблеми, через яку араб категорично відмовився поселитися. Проблемою виявився… тютюновий запах, яким просякнуте в наших готелях, здається, абсолютно все – від стін до білизни. Араби ж, якщо ви пам’ятаєте, не палять. Відчутний «аромат» настільки шокував мільйонера, що він одразу сказав «ні» і негайно попросився звідти геть.

А тепер уявіть собі головний біль супроводжуючої сторони: миттю знайти в Чернігові житло, яке б араба влаштувало. Повторюсь: ціна в даному випадку була абсолютно неважлива. Важливим був належний комфорт.

Араба після непомітної йому лихоманки телефонних перемовин і пошуків оселили в приватному секторі. Коли він оглянув дворівневу квартиру з сяючим паркетом, дзеркалами, люстрами, сучасними меблями і т.п., то здивовано запитав, чого його одразу сюди не привезли, а змусили витратити час на отой жахливий готель. Арабу не стали пояснювати наших реалій — хіба зрозуміє?

Потім була дуже серйозна морока для супроводжуючої сторони — забезпечити пристойне харчування поважному гостю. Ви гадаєте, це легко? Помиляєтесь! Взагалі-то чогось такого особливого не було потрібно: справжні мільйонери, як правило, люди невибагливі. Все, що їм треба — сік, вода, фрукти, певні сорти м’яса в меню… Вимога одна: свіжість і якість продуктів. І якщо ви думаєте, що це забезпечити просто, то глибоко помиляєтеся! Людина готова щедро платити й платить за високоякісну їжу. Але... Пройдіть нашими магазинами, зазирніть на ринки й харчові склади, завітайте до ресторанів… Гарантую: оглянувши етикетки й зовнішній вигляд запропонованих харчів, які невідомо скільки днів лежать на прилавках, ви почнете конкретно замислюватись над тим, що ми з вами їмо і чому виглядаємо так, як виглядаємо…

Зрештою, якось і цю проблему владнали. Звичайно, приватним способом і особистими контактами.

Але мільйонери люди зайняті, і цей арабський мільйонер прибув не гуляти древнім Черніговом — його зацікавив металургійний ринок наших південних міст. Кілька дзвінків — і мільйонер з перекладачем попрямував авіарейсом саме туди.

І от — перемовини в дирекції підприємства. Мільйонер розказав, що його зацікавила продукція, що його компанія має намір співробітничати і одразу готова укласти угоду на постачання продукції. Сума контракту для початку — один мільйон доларів. Одразу.

Ви нізащо не відгадаєте, що почув на свою пропозицію мільйонер! Я вже кільком людям пропонувала відгадати! Ніхто не відгадав!

Арабу-мільйонеру було сказано, що менеджер підприємства готовий буде з ним зустрітися... наступного тижня!

Араб тонко посміхнувся куточками губ — на цьому перемовини (і його візит також) були закінчені. Остаточно.

Потім він весь час запитував супроводжуючу сторону: чому — так? Чому у нас так багато бідних людей і чому не надто процвітаюче підприємство не захотіло мати справу з його компанією.

Від якого часу треба було починати пояснювати все це людині з іншого світу? Адже ми й самі не знаємо відповіді на оте «Чому?»

Інеса ФТОМОВА

 
lsvkievДата: Четвер, 14-Квіт-11, 14:36 | Повідомлення # 2
Група: Читач
Повідомлень: 30
Нагороди: 3
Статус: Відпочиває
Вообще-то курят арабы, только немного, и не везде, курительное устройство называется кальян; еще они придумали анашу курить, и нас приучают. Но уверен, что у них там в Арабщине действительно не смердит, и причем не только дымом.
Название понравилось. Очень правильное.
И резюме вредного читателя. Очень верный вопрос в конце стоит, про пояснения. Не нужно ничего арабам объяснять. Нужно это себе объяснить. И когда объясним (правда, это будет ооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооочень не скоро), будет понятно и арабам.
 
finkaДата: Четвер, 14-Квіт-11, 15:03 | Повідомлення # 3
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
Борис Домоцький

А ще можна продовжувати прекрасну історію пані Інеси на прикладі входження у інвестиційний простір Чернігівщини всесвітньо відомого холдінґу "Сімент". Маючи намір поставити у Новгород-Сіверському районі надсучасний цементний завод на німецьких та японських технологіях, інвестори інвестори отримали гарбуза від нашої обласної влади, доклавшої всіх зусиль, щоб залишити "за бортом" пропозиції 250 млн доларів інвестицій, та ще й на останніх кроках доведення всіх необхідних погоджень!?

На жаль, як це буває у нас, за наслідки ніхто ніколи не відповідає??? Продовжуючи Вашу думку, можна передбачити, що за такої ситуації у політичному сеґменті країни, коли владна еліта живе у світі геть далекому від інтересів народу, переймаючись тільки своїми преференціями, завтрашнього дня і ще більшої перспективи годі очікувати! А сподіватися винайти здоровий глузд у діях чи бездіяльності наділених певною владою осіб-є справжнім безглуздям!!!!

Додатки: 2211305.jpg (14.0 Kb)
 
finkaДата: Четвер, 14-Квіт-11, 15:09 | Повідомлення # 4
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
Щиро дякую і lsvkiev, і пану Борису Домоцькому за підтримку й зауваження.

Деяких читачів цікавить, яким це чином араб потрапив до Чернігова, а не одразу до металургів. Але це ж -- абсолютно окрема історія! Про те, як доволі давно одна наша дівчина вийшла заміж за араба, про те, що її родина обертається у заможних колах арабського світу, і цей мільйонер -- також у цьому колі, а оскільки сякі-такі зв'язки з Україною залишились, то й пролiг шлях мільйонера саме через Чернігів -- знайомі мешкають тут.

 
lsvkievДата: Четвер, 14-Квіт-11, 17:52 | Повідомлення # 5
Група: Читач
Повідомлень: 30
Нагороди: 3
Статус: Відпочиває
Quote (finka)
Деяких читачів цікавить, яким це чином араб потрапив до Чернігова, а не одразу до металургів.

- перевод на русский язык: "Пути господни не исповедимы"

Додано (14-Квіт-11, 17:52)
---------------------------------------------
Нив коей мере не могу назвать "історію пані Інеси " прекрасной. Изложено прекрасно, но не тема; что прекрасного в том, что нужно араба затащить сюда, чтобы он сказал нам правду - мы живем в хлеву! Если ЭТО можно назвать жизнью. Да, каждый как может, украшает свою жизнь. Но возможности у всех далеко не равные. И дело не в самих деньгах, а в доступе до них. В Украине ситуация, когда власть откупается от населения чем угодно, в том числе и различными подачками, чтобы быть подальше от народа. Примеры подачек - социальные цены, бесплатный проезд, сниженные расценки. Но если населению не дают денег на руки - то оно рне может и проголосовать гривной.
Мы не в хлеву? Посмотрите на дороги. Действительно, свиньи в хлеву меньше вытаптывают, чем разлетается асфальт под резиной машин.
Это, кстати, нормально, что власть живет только своими преференциями. По другому и быть не может. Плохо иное, что она, власть, зарабатывает на народе в лучшем случае, а чаще (что хуже) отдельно от народа. А надо бы зарабатывать вместе с народом. Ей, власти, достаточно подерибаненных налогов, чтобы жить хорошо. Зачем еще и производить? Тогда делиться с работниками надо, и так далее. А сейчас если производство стоит, то за вынужденный прогул выплачивает государство из фонда занятости.
Не надо надеяться на здравый смысл, это не экономическая категория. Надо надеяться на экономическую выгоду. До тез пор, пока существует status quo в политке, ничего в эономике не изменится. А ведь основные политики, на самом деле, это люди со странной фамилией "электорат".
И поэтому статью прекрасной пані Інеси, я читаю так: "Начни с себя!"

 
finkaДата: П'ятниця, 15-Квіт-11, 05:18 | Повідомлення # 6
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
Мені знайомі розповіли ще про ірландця, який оселився на слов"янських теренах, бо трохи "посунутий" з дитинства на всьому слов"янському. Дружину собі вибрав нашу. Але ім"я у сина - ірландське. Так ось коли той ірландець вперше пройшовся вулицями невеликого міста, з легким переляком проїхав у деренчливому тролейбусі з брудними сидіннями, побував у магазинах, то замислено видав фразу: "О..... Тепер я розумію, як тяжко довелося росіянам у другій світовій війні...." Ірландець не бачить ще різниці -- візуальної -- між Україною і Росією -- всюди однаковісінький стан доріг, будинків і т.п.

А я у самісінькому центрі Чернігова знаю двори, які цілком підійшли б для зйомок фільмів про війну -- такі там обідрані вікна, паркани, захаращені подвір"я. Малоймовірно, щоб у тих дворах хтось погодився починати з себе. Всі чекають на сторонню допомогу....

Ось, приміром, одне з віконечок... Видно, що господарі люблять квіти.

Додатки: 2626238.jpg (357.5 Kb)
 
PainfireДата: Середа, 16-Бер-16, 04:50 | Повідомлення # 7
Група: Читач
Повідомлень: 2
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
вот этот срач между крупными предприятиями уже надоел, лучше бы обратили внимание на малый бизнес и начали его защищать, а то я при закупке товаров из Китая и их последующей перевозке из Китая http://www.mum-net.com.ua/rus/dostavka-china дарю государству огромный кусок. Сами же топят бизнес. Зачем?
 
HaiterДата: Середа, 20-Чер-18, 11:01 | Повідомлення # 8
Група: Читач
Повідомлень: 12
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Спасибо за инфу
 
KaitproДата: Четвер, 11-Жов-18, 19:37 | Повідомлення # 9
Група: Читач
Повідомлень: 6
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Цитата finka ()

А я у самісінькому центрі Чернігова знаю двори, які цілком підійшли б для зйомок фільмів про війну -- такі там обідрані вікна, паркани, захаращені подвір"я. Малоймовірно, щоб у тих дворах хтось погодився починати з себе. Всі чекають на сторонню допомогу....

Ось, приміром, одне з віконечок... Видно, що господарі люблять квіти.


просто наш кінематограф не в найкращому становищі знаходиться зараз нажаль( нещодавно переглянув одне кіно від відчизняного виробника і прям плакать захотілось
 
AmilihanДата: Вівторок, 16-Жов-18, 17:13 | Повідомлення # 10
Група: Читач
Повідомлень: 10
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Да, всё по делу
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: