Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS


  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: finka  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Інеса ФТОМОВА » Білий рояль для "камікадзе" та Юлі (Прилуки, білий рояль, музика, "камікадзе")
Білий рояль для "камікадзе" та Юлі
finkaДата: П'ятниця, 08-Квіт-11, 21:51 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
Білий рояль для "камікадзе"

Такий чудовий предмет, як білий рояль, на моє переконання, взагалі мало кого може залишити байдужим. Його прямий конкурент – чорний рояль – також прекрасна річ. Проте чорний – це для споглядання вже доволі звично. А от білий… Натрапивши поглядом на це елегантне чудо, навіть не одразу береш до уваги: як же воно звучить… Хоча насправді для рояля набагато важливіше якраз звучання, а не колір. Але люди такі примхливі…

Днями довелось побувати у столичному торговельному мегаполісі «Dream town» на Оболоні. Чого там тільки немає! Щоправда, саме тієї чергової напіввійськової забаганки, за якою їхали, мій син так і не знайшов – тож вміст мого гаманця трохи вцілів! А поки тривали синові пошуки, я з цікавістю розглядала інтер’єр. Дійсно, справжнє місто-лайнер покликане вразити відвідувачів торговельним та дизайнерським розмахом. Архітектурний і внутрішній дизайн вражають просторовою фантазією: тут тобі і містки, і водоспад, і пальми, і тропічні дивовижі, і персонажі американського кіно-мультяшного сонму: Кінг-Конг, Спайдермен, завислий десь під склепінням Бетмен…

А над прірвою на висоті кількох поверхів на прозорій платформі, яка підвішена на кількох товстих ланцюгах, стоїть… справжній білий рояль (на фото).

З подивом споглядала це диво, намагаючись розгадати неперевершений дизайнерський задум. Не розгадала. Однак такий новаторський підхід дійсно викликає цілу низку емоцій. Головна серед них: невже на прозору платформу приходять такі собі музичні "камікадзе", які грають на цьому підвішеному у просторі білому роялі? Напевне, подібна гра на роялі над прірвою повинна проймати до кісток. Принаймні, самого виконавця… Справді, сьогодні — будь-яка примха за ваші гроші...

Білий рояль для Юлі

Через кілька днів після візиту до столиці журналістські шляхи привели у Прилуки, де кілька місяців тому відкрився ресторан «Білий рояль». Саме там і довелося побувати на запрошення поважних людей.

Ресторан – дуже шикарний, з оригінальним інтер’єром, де справжньою перлиною і є отой самий білий рояль. Щоб по-справжньому подякувати причетним до запрошення, а також господарям цього прекрасно оформленого закладу і кухарям, які частували неперевершеними стравами – треба писати окремий пост. Тож про це – можливо, іншим разом. А зараз – про білий рояль.

Було дуже приємно, що з нагоди нашого візиту з самого початку звучала гарна жива музика. За білим роялем сиділа й грала тендітна дівчина. І грала вона довго. Різні знайомі й незнайомі твори плавно змінювали один одного – жива музика створювала чудову атмосферу для невимушеного спілкування.

Поки всі запрошені пили-їли, я споглядала струнку пряму спину піаністки, її професійні рухи, слухала чудові мелодії і зрозуміла, що моя журналістська допитливість не дозволить мені звідси піти без хоча б маленького інтерв’ю.

Тож, скориставшись музичною паузою (поки Юля перегортувала нотну збірку), я напросилася на мікророзмову.

Отже, знайомтесь: Юлія Бенеда (на фото). Колишня випускниця Чернігівського музичного училища, нині – викладач у Прилуцькій музичній школі по класу фортепіано. Як потрапила до «Білого рояля»? Юля посміхається:

-- Випадково. Ресторан відкрився, шукали виконавця, звернулися у музичну школу, спочатку до мого чоловіка – В’ячеслав у мене трубач – чи не порадив би кого. Звичайно, він порадив мене (посміхається). Тож так і сталося: запропонували – погодилася.

-- Граєте тут постійно?

-- На запрошення.

-- Інструмент подобається?

-- Дуже!

-- Хто виробник такого білого красеня?

-- Німеччина.

-- А вдома у Вас фортепіано?

-- Так.

-- Граєте часто?

-- Звичайно.

-- Сусідам не заважаєте?

-- Ні! – Юля сміється, -- У нас приватний будинок – можна грати скільки завгодно!

-- А чи є у Вас якісь улюблені композитори?

-- Так. Дебюссі, Рахманінов, Чайковський – їх можу грати й слухати постійно.

-- А як, на Вашу думку, є у прилучан потяг до музики? Дітей охоче віддають в науку?

-- Так! Дітей у нас чимало. Всі займаються із задоволенням.

-- А скільки коштує навчання в музичній школі по класу фортепіано?

-- П’ятдесят п’ять гривень на місяць. До речі, навчання грі на народних інструментах коштує менше.

-- Чи маєте якусь найближчу мрію?

Юля на хвильку замислюється:

-- Хотілося б хоча б у Чернігівській філармонії побувати на концертах знаменитого Миколи Сукача… Але поки що – робота, родина, дворічна донька, та й відстань до Чернігова чимала.

Але разом з тим Юліна мрія цілком реальна. І я думаю, що білий рояль допоможе Юлі її здійснити.

До речі: в інтер’єрі прилуцького ресторану, біля білого рояля нудьгує… біла гітара. Вона ще чекає свого виконавця… Поки що його не знайшли… Агов, музиканти…

Інеса ФТОМОВА

Фото автора

Київ-Чернігів-Прилуки

Додатки: 6887438.jpg(397.3 Kb) · 1388949.jpg(343.8 Kb) · 4928119.jpg(300.6 Kb) · 7909060.jpg(343.8 Kb)
 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Інеса ФТОМОВА » Білий рояль для "камікадзе" та Юлі (Прилуки, білий рояль, музика, "камікадзе")
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: