Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS


  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: finka  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Інеса ФТОМОВА » Гумор редакційних буднів: що таке йошкін кот, точки й сучки? ("Сіверщина" , Тетяна Кузик)
Гумор редакційних буднів: що таке йошкін кот, точки й сучки?
finkaДата: Вівторок, 22-Бер-11, 07:31 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
Газета не може бути без читачів, – нагадав мені днями один автор. І він стовідсотково правий. Кому потрібна газета, яку не читають? А сучасна газета неможлива ще й без оголошень. Саме завдяки поданим у «Сіверщину» оголошенням люди шукають ярмо на свою шию (тобто один одного), продають хати і всілякий непотріб, обмінюють хороше й погане житло на інше, пропонують за гроші скористатися своїми талантами, тобто послугами і роблять купу розумних і дурних вчинків, щоб урізноманітнити своє прісне життя.

Але час від часу в редакційній паперовій пошті трапляються просто таки загадкові оголошення, які доводиться не читати, а розшифровувати. По одній літері. Однак ми не ликом шиті! Прочитуємо абсолютно все! Навіть слова, позначені однією або двома літерами, навіть написані незрозумілого кольору пастою, навіть заляпані чи то олією, чи сльозами. Дівчатка «Сіверщини» -- Ірина, Олена, Наталка, Тетяна -- за роки роботи стали справжніми поки що невизнаними ніким криптологами.

Напевне, знання про давні «четьї» і «різи» у нас є хромосомним. І я внутрішньо пишаюся, що саме мені цього разу випало щастя і вдалося розгадати загадкові літери. Все ж таки навики колишньої друкарки – це навічно, як ото навчитися плавати або їздити на велосипеді.

Але спочатку довелося всім колективом комп’ютерного центру вмикати колективний мозок і читати, читати, читати. А колективний мозок просто таки перемикало від неможливості друкувати текст у першопрочитаному варіанті. О-о-о-о! Які лінгвістичні варіації звучали того дня на нашому третьому поверсі!!! Фахівці-лінгвісти точно б позаздрили і збагатили знахідками свої аннали.

Втім, наша комп’ютерна богиня (блогиня) Тетяна Кузик розмістила цю історію на сторінці свого ЖЖ http://maljaka-zu.livejournal.com/

Знайомтесь з творчістю Тетяни Кузик! Читайте!

ЁШКИН КОТ

Сегодня наш маленький коллектив, трудящийся над выпуском двух газет, одновременно завис. Подвесило наши мозги и встряхнуло нервы объявление, которое дала для размещения подписчица. Цитирую почти дословно:

"Віддам у хороші руки, бажано в приватний сектор, зеленооку мурмишку чорного кольору. Вік п’ять місяців. Мама-киця їсть щури, кроти і точки". (Отдам в хорошие руки, желательно в частный сектор, зеленоглазую мурмышку черного цвета. Возраст пять месяцев. Мама-крыса ест крыс, кротов и точки"). Далее шли адрес (улица Отдыха! Оказывается, у нас есть и такая!) и телефон.

Что такое мурмышка, мы как-то догадались - если мама киса, то речь, судя по всему, о зеленоглазом черном котенке. Впрочем, поскольку отец не указан, как знать... Может, мама спуталась с какой-нибудь чупакаброй или другой мутацией. В общем, тут мы почти не испугались. А вот кто такие точки?..

Мысль о компьютерном вирусе, пожирающем пиксели, отпала почти сразу - логический ряд из крыс и кротов предполагал что-то живое и обитающее в огороде. Поиск по толковым словарям и прочим википедиям тоже ничего не дал. Позвонили по указанному телефону - на том конце зловещая тишина. Начали устраивать допрос каждому, кто заходил. Вводили в курс дела и спрашивали: КТО ТАКИЕ ТОЧКИ?

Один сотрудник предположил, что точки - это медведки (в некоторых селах у нас их называют сучками). Я вспомнила, как в детстве у бабушки в Днепродзержинске мы устраивали облавы на этих жутких и огромных насекомых, бессовестно жрущих нашу картошку: во все их обнаруженные норки заливался раствор стирального порошка. Когда из норок начинала идти мыльная вода, смотрели во все глаза: медведка вылезала из пены, как заколдованная Афродита, и не успевала вякнуть "Хватит, я уже помылась", как бывала раздавлена белым детским сандаликом. Что и говорить, в моем детстве были настоящие приключения, куда до них вымышленному Гарри Поттеру...

Мой рассказ о борьбе с сучками выслушали со вниманием. Версия, что сучки и точки - суть одно, понравилась, но не удовлетворила. Дознание продолжалось. И наконец пришел он - Петро Якович, наш журналист, выходец из села. Он сходу сказал, что точки - это белые червяки, которые сидят в земле и точат картошку, свеклу и все, что найдут (за что их точками и называют). После небольшой путаницы в терминах и поиске картинок в Интернете выяснили, что это — личинки хруща (майского жука). Так была раскрыта первая лингвистическая загадка.

Затем наш ответсек Инесса посчитала палочки в написанном врачебным почерком слове и выяснила, что загадочный зверь, мать которого жрет что попало, не мурмышка, а мурлышка - и таким образом подтвердила его принадлежность к кошачьему роду. Коллектив вздохнул с облегчением и смог работать дальше. Впрочем, в газету слово "точки" не пошло - читателей надо беречь.

Додатки: 9109978.jpg(165.7 Kb)
 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Інеса ФТОМОВА » Гумор редакційних буднів: що таке йошкін кот, точки й сучки? ("Сіверщина" , Тетяна Кузик)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: