Коли прочитала у пресі (газета «День», 25 лютого 2011 р.), що квитки на зустріч з Ліною Костенко у Львові коштували від 30 гривень, свідомість чомусь неприємно дряпнуло число. Чому 30?

Подейкують, що не останньою причиною того, що Ліна Василівна перервала своє зимове турне і відмовилася виступити перед львів’янами, були не лише колючі випади молодих літераторів, а й запропонований їй високий гонорар. Якраз цей фінансовий момент, мабуть, дуже важко осягнути нашим вельми меркантильним сучасникам, але, як на мене, Людину честі вже сама пропозиція гонорару може неабияк образити. З пропозицією гонорару людям рівня Ліни Василівни взагалі варто бути дуже обережним.

Але: чому прозвучало саме число 30? Що в ньому таке?

Першими мені згадалися… так-так, звісно, 30 срібників, які отримав Іуда Іскаріот. Чому не 40 або, скажімо, не 100? Що це за сума? Виявляється, на той давній час саме сумою у 30 срібних шекелів визначалася вартість раба середнього достоїнства.

Чи використовували у своїх творах це число класики? Авжеж. Дивно чи ні, але число 30, оформлене в грошовий еквівалент, доволі часто зустрічається в класичній літературі.

Далеко не підемо, а пригадаймо, скажімо, творчість знавця людських душ Ф.М.Достоєвського. Яку суму приносить Соня («Преступление и наказание»)? Правильно: 30 рублів. Саме 30 рублів мати обіцяє вислати Раскольникову. І, нарешті, саме за 30 тисяч був викуплений Свидригайлов.

А днями, читаючи дуже цікавий та змістовний ЖЖ талановитого нашого сучасника, видатного столичного історика архітектури Михайла Кальницького , зненацька натрапила на ще один цікавий факт. Виявляється, у столичному оперному театрі сто років тому не обходилося без хабарів. 1908 року в ролі Кармен там дебютувала наша знаменита землячка, чернігівка Любов Андреєва-Дельмас (1884–1969), володарка дивовижного меццо-сопрано (на фото).

І Михайло Кальницький розповідає про те, що, виявляється, на той час У Києві довкола цього потужного джерела культури годувалася справжня мафія (без неї, схоже, в усі часи – аж ніяк не обійтись). Існував навіть своєрідний тариф, за яким оплачувалися... слава та аплодисменти. Так от, коли до Любові Олександрівни заявився представник цієї мафії з вимогою заплатити 30 рублів, то вона його просто бурхливо вигнала геть. Уявляєте: всі артисти справно платили, не викобенювались, а наша чернігівська оперна «зірка», знаючи справжню ціну своєму таланту, відмовилася. Потім у справу втрутилася поліція, столичні мафіозі не на жарт полякалися і трохи зменшили апетити а, може, знайшли іншу "кормову базу".

(Почитати детальніше можна тут: Исполнители Киевской оперы -- "Кармен"

Тож, зрештою, нас усіх, як мінімум дві тисячі років (а, можливо, й більше) просто переслідує сума в 30 грошових одиниць Причому валюта упродовж тисячоліть невтомно міняється, а сума ж -- ні. Хіба не цікаво?

То що ж це за число таке? Спробувала зануритися глибше. Езотерика трактує число 30 загалом як спокійне… Добре. А якщо спробувати поглянути на це число з іншого боку? Скажімо, чи не має воно якимось чином дотику до наших слов'янських коренів?

І коли поцікавилася впритул, то ця остання знахідка у моїх скромних і не надто глибоких пошуках мене вразила чи не найбільше. Навіть подих перехопило! Виявляється, в давньослов’янській азбуці, де літери вимовляються як Аз, Буки, Веді... числу 30 відповідає літера Л. Літера ж Л -- у нашій прадавній азбуці, звучить як Люди…

Отже, виходить, що, в принципі, ніякої випадковості немає: це число 30 міцно упродовж тисячоліть пов'язане саме з нами, людьми, з нашою подекуди рабською сутністю, яку так наполегливо радила вичавлювати із себе по краплі мудра Ліна Костенко.

І я знову відчула, що наш безмежний Простір просто переповнений цікавими знахідками. Варто тільки навчитися їх бачити.

Інеса ФТОМОВА