Коли мій син був маленьким, ми з ним взимку неодмінно носили пташкам насіння і треба було бачити дитяче захоплення, коли синичка хапала з простягнутої маленької долоньки пропоновану їжу.

І я знаю, що довкола цих ялин утворилася така собі своєрідна спільнота із сотень чернігівців: хтось же облаштував тут різноманітні великі й маленькі годівнички, хтось завжди насипав у них їжу. Взимку годівнички не пустували -- там завжди був корм. Хтось же це робив?! У людей -- дітей та дорослих , яких я зустрічала часом на цій галявинці, були якісь просвітлені обличчя і променисті добрі очі.

По ялинкових гілках завжди активно стрибали прудкі руденькі білки. Нахабні голуби, неначе дирижаблі, важко зависали над годівничками, лякаючи синичок, які чатували на ближніх гілках і хапали їжу по черзі з горобцями…

Сьогодні вранці, завітавши на Вал, я побачила ялинкову трагедію: поперек тротуару лежали кілька вирваних з корінням ялин. Залишилася одна.
Навряд чи цього суботнього дня в чернігівських музеях було більше людей, ніж біля цих дерев. Люди розпачливо зупинялися, ойкали, обходили місце трагедії по периметру. Дехто фотографував. Деякі обламували гілочки. Довкола стрибали білки. А пташки підбирали крихти з годівничок, які безпорадно лежали на землі.

Чому впали дерева? Я не знаю. Ураганів у ці дні в Чернігові не було. Може, дерева впали від старості? Але отак щоб одразу кілька? Зрештою, це справа екологічної комісії -- з’ясувати причини. І, напевне, б варто негайно висадити на цьому місці нові дерева.

…Я пройшла вздовж одного дерева. Від коріння до верхівки вийшло 27 моїх кроків. Пройшла вздовж іншого – 17 кроків… Один мій звичайний крок становить приблизно 70 сантиметрів. Тож обдива дерева в будь-якому випадку були заввишки більше 15-ти метрів. Скільки було деревам років? Явно не один десяток. Адже довідники подають інформацію, що перші 15 років ялина росте повільно, щорічний приріст становить лише 5—15 см.

Шкода дерев. І що тут скажеш? Тому й ёлки палки!

Інеса Фтомова

Фото автора