Навіщо той імбир у міській квартирі? А ось послухайте. Вперше про цю рослину я почула пару років тому від чернігівського лікаря-терапевта Наталії Козлової, яка практикує вчення Аюрведи і сказала під час нашої зустрічі: «Зараз дуже багато людей, які страждають на хвороби носоглотки. А їх же так просто усунути, використовуючи аюрведичні надбання! Потрібно просто зменшити споживання холодної пори року кількість продуктів, які сприяють утворенню слизу! Пшениця, картопля, молоко, солодощі — все це накопичує у тілі слиз. Корисно споживати, приміром, імбир. Це так просто! Я раджу людям: візьміть книги, зайдіть зрештою в Інтернет — прочитайте про імбир, дізнайтесь про його дивовижні властивості! Ця рослина дуже потужно впливає на всі системи людського організму, особливо — на опорно-руховий апарат. І коли я своїм пацієнтам давала деякі поради з приводу харчування — щось прибрати з раціону, а додати ті чи інші спеції, які гармонізують організм, то на суглобах у людей зникали давні набряки, зникав біль. Без хімічних ліків розв’язувалися проблеми бронхітів! Це я спостерігала й на своїй родині».

Я до цієї зустрічі навіть не знала, що імбир є в наших магазинах. Сказала Наталії Дмитріївні про порошок імбиру, який бачила серед приправ. Вона серйозно подивилася на мене: «Порошок? Хіба ви знаєте, які руки його переробляли? Навіщо порошок? Купуйте цілу живу рослину!»

І я купила корінь імбіру. Просто в мережі супермаркетів. У рослини — божественний аромат: щось тонке від лимону, суниці, аґрусу, ще чогось свіжого й гарного. Але ж дивина: при такому ароматі смак у нього як у пекучого червоного перця! Ах! Ох! Аж сльозу пробиває! Аюрведичні джерела пишуть, що природа кореня імбиру "суха й гаряча". Можливо, тому він немовби "випалює" весь слиз в організмі? Я додавала протягом осені й зими імбир у салати, другі страви та чай. А ще виключила на осінньо-зимовий час картоплю, звела до мінімуму споживання борошняних виробів (хоча булочка до кави не виключалась), ну а молока я й так не п’ю вже багато років.

І що ж? Лікар мала рацію на сто відсотків: народ періодично валявся на лікарняних то з грипом, то з ГРВІ, кахикав і стікав носовим слизом. Мене ця напасть оминула, хоча хворих щодня довкола вистачало.

Потім на очі потрапила невеличка замітка читача з білоруського Гомеля у журналі «Моя прекрасная дача»: він вирощує імбир на своєму городі. Мені тут же закортіло й самій спробувати.

Посадила шматочки кореня і на дачі, і вдома. Імбир зійшов, став тягнутися вгору, але... на дачі спекотне літо цього року його просто вбило — засох. А вдома живе! Спостерігаю і міркую про те, що у мене чи й підніметься рука, щоб його різати і їсти…

Інеса ФТОМОВА

Фото автора