Сьогодні газети та інтернет пістрявіють тисячами оголошень про обмін, купівлю, продаж. З цими категоріями оголошень все зрозуміло, адже класична формула ринкових відносин «товар-гроші-товар» ще не втратила своєї актуальності. Однак з-поміж усіх оголошень є скромна категорія пропонованого і запитуваного даром: віддам, подарую, прийму в дар.

Отже, як ви думаєте, що ми пропонуємо один одному найчастіше? А що просимо? Не знаю, чи відгадаєте. Я б так одразу й не відгадала. Зате, проглянувши сотні таких оголошень, побачила деяку закономірність.

Виявляється, задарма пропонують:

— кошенят і котів;
— цуценят і непородистих собак;
— зрідка – телевізори, неробочі холодильники або старі меблі;
— вбрання для немовлят;
— старі журнали та інший дріб’язок (оголошення з позначкою «майже даром» і 3-значною цифрою запрошеної суми до уваги не беру).

Натомість наші сучасники просять у дар:

— квартиру (молода мати з 3-річною дитиною);
— авто «MITSUBISHI Pajero Спорт»;
— будинок (родина лікаря);
— ноутбук;
— «хто скільки може для відкриття бізнесу»;
— кухню завдовжки не більше 1,5 м в нормальному стані і пральну машину-автомат;
— комп'ютер в робочому стані;
— швейну машинку;
— мольберт для художника;
— пральну машину (чиясь молоденька дружина, яка просто жахається ручного прання, бо не вміє прати руками);
— мікрохвильову піч;
— велосипед;
— піаніно;
— гарну скрипку;
— гітару;
— якщо не 50 тисяч гривень, то хоча б тисяч 10 для відкриття бізнесу;
— пасіку з вуликами…

Як вам запити? Відчувається серйозний дисонанс між пропозицією і запитами нашої спільноти. І навіть здається, у нашому суспільстві щось не так, адже задарма люди пропонують здебільшого не щось по-справжньому потрібне, а всілякі речі, яких утворилося забагато в їхньому житті та ще й часто-густо за принципом «на тобі, небоже, що мені негоже».

Але ж якщо ми один одному пропонуємо щось не дуже добре, то, напевне, й у відповідь годі чекати чогось кращого — це абсолютно зрозуміло. Тоді чому так чинимо? Загадка нашого суспільства.

Одначе ж відома істина зауважує, що перш ніж щось взяти, потрібно щось віддати. Цього ж вчать всі відомі релігії. А ми, схоже, якось забули про це. Скажете, ні?

Інеса ФТОМОВА