Щойно Інтернет поширив цікаву новину про те, що кіт Карім знайшов своїх господарів майже через два роки, подолавши 3200 кілометрів! Подружжя вирішило переїхати з Узбекистану в Росію, а 9-річного кота, побоюючись, що він надто свободолюбивий, щоб витримати три доби мандрівки залізницею, із сумом залишили сусідці. Але невдовзі залишений кіт зник…
А через 2 роки господарка зненацька зустріла Каріма біля дверей свого нового будику в російських Лесках. Кот дуже схуд за час мандрівки. І на прогулянки тепер вибігає ненадовго.
Подібні випадки – об’єкт для науковців. Невідомо, яким чином працює «магніт» у голові тварини, що допомагає їй знайти своїх господарів. А я пригадую випадок кількарічної давності, коли мої добрі знайомі загубили собаку. Собака у них був звичайний, не дуже породистий, але дуже красивий і дуже добрий. Мешкали вони на четвертому поверсі чернігівської 9-поверхівки. Собаку виводили вигулювати на повідку. Одного разу, коли господар потрапив до обласної лікарні, родина пішла його провідувати, а собаку взяли з собою. І там, у дворі лікарні, поки родина спілкувалася, собака… зник. Гукали-гукали, бігали-бігали по всьому лікарняному «містечку», розпитували всіх підряд, чи не бачили собаки -- марно. Собаки не було ніде. Як у воду впав. Засмутились тоді всі неймовірно, бо собака для них був уже неначе член родини.
Господар наступного дня зранку ходив лікарняним подвір’ям – гукав і шукав. Розпитував усіх, хто там був. Безрезультатно.
Ну що ж, родина вирішила, що собака пропав. Погорювали, але що вдієш... І от минуло майже чотири місяці. Аж одного разу вдень господиня раптом почула, що у вхідні двері неначе щось шкрябає… Завважте: ліфт, четвертий поверх, кам’яні джунглі однакових будинків… Вона відчинила двері і… у неї між ногами до квартири чкурнув бруднющий, худющий, давно всіма оплаканий Рекс. Пес забився під ліжко і довго там сидів. Ледве виманили – їжею. Потім помили. На вулицю собака відмовлявся навідріз виходити упродовж двох тижнів. Тільки бачив повідок у руках господарів – одразу тікав під ліжко… Отака була історія.
А господарі потім поділилися припущенням, що, оскільки собака був красивий, то, напевне, його просто хтось підманив там, на території лікарні, і забрав до себе. А звідти собака при нагоді втік. Хто знає… Котяче й собаче життя все ще закриті для нас, людей…