Минулого літа випало відвідати Львів – місто моєї юності і джерело вищої освіти. Спускаючись стежкою з вершини Високого Замку, ми помітили величезного равлика, який неквапом перетинав асфальтовану доріжку. Равлик був пречудовий! А головне -- справжній велетень! Його "будиночок" прикрашала навіть пелюстка якоїсь бузкової квіточки, яка йому зовсім не заважала. Таких величезних равликів я ще ніколи в житті не бачила. Чесно! Принаймні, в Чернігові такі точно не водяться. Добре, що фотоапарат був при собі. Щоправда, равлик, відчувши чужих, одразу згорнувся, заховався під свій панцир і завмер. Зробив вигляд, що його тут начебто немає...
Щоб не забути про отримані враження, я поклала на вологий асфальт перед ним для порівняння свої 5 копійок. Але головне й не це, а те, що ми з чоловіком і сином впритул побачили класично представлений Золотий перетин. Равлика ніхто не розмальовував – він таким з’явився в нашому світі. І правило Золотого перетину, виведене древніми, дає розуміння Прекрасного навіть на равликовому панцирі. Ну, хіба не диво – отакою спіраллю закручений візерунок?.
А для загальної інформації додам, що Золотий перетин — гармонійна пропорція, вона найкомфортніша для ока. І в основі її -- таке поєднання симетрії, яке дає нашим очам найкраще сприяйняття і появу відчуття краси і гармонії. Ми дивимося на предмет або картину, або людину і сприймаємо їх як гарні.
Якщо хто полюбляє цифрові визначення, то, виявляється, математики пропорцією називають рівність двох відносин: a : b = c : d.
В архітектурі чи не найкласичнішим прикладом Золотого перетину здавна є знамениті єгипетські піраміди в Гізі, мексиканські піраміди, а також античний храм Парфенон.
Саме з Золотим перетином пов'язане ім'я італійського математика Фібоначчі. Згрупований ним ряд чисел 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55 і т.д. відомий як ряд Фібоначчі. Математик отримав цей ряд, міркуючи про… кроликів, Він намагався вирахувати, скільки ж пар кроликів народиться від однієї пари. Кожен член ряду, починаючи з третього, дорівнює сумі двох попередніх, а відношення суміжних чисел ряду наближається до відношення Золотого перетину (21 : 34 = 0,617; 34 : 55 = 0,618). Не зв'язуючи цей ряд із Золотим перетином, Фібоначчі відкрив закономірність, до якої незмінно приходили всі дослідники Золотого перетину в природі та мистецтві.
Ну а для просунутих та активних поглиначів сучасних бестселерів нагадаю, що активно використав інтригу з числами Фібоначчі автор нашумілого роману «Код да Вінчі» Ден Браун.
Звісно, львівський равлик – істота зовсім іншого світу. Але тим не менше, ми його бачили і переконалися: краса завжди поруч. Варто тільки уважно подивитися довкола!
Інеса ФТОМОВА,
Фото автора