Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS


  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: finka  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Інеса ФТОМОВА » Жив да був чорний кіт…
Жив да був чорний кіт…
finkaДата: Четвер, 21-Січ-10, 19:38 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
Наприкінці минулого літа у дворі моїх батьків помер кіт. Його котяче життя було недовгим, років півтора. Він прибився у двір майже кошеням невідомо звідки, був настільки худим, заляканим і нещасним, що тікав від найменшого шелесту.

Котик мав нещастя народитися зовсім чорним, і це служило не останньою причиною того, що люди, які траплялись на його котячих стежках, нещадно його ганяли. І не тільки ганяли, а й майже покалічили. На його худому тільці батько згодом намацав дві величезні ґулі — чи то наслідки переломів, чи то від ударів чимось важким. На додачу котик був ще й кастрованим…

Батька мого він «вирахував» безпомилково з-поміж усіх сусідів двору. Мій тато вміє «говорити» на котячій мові. От тільки сам не знає, що каже. Я багато разів за своє життя була свідком, коли тато, йдучи повз будь-якого кота, якось особливо занявкає і — все: одвічна котяча дружба гарантована. Різноманітні коти в усіх усюдах одразу йшли до батька. Як правило, чужий кіт пильно дивиться йому в обличчя і починає щось здивовано «перепитувати» й також «говорити». За цими «діалогами» я спостерігала з самого дитинства неодноразово — це виглядало дуже кумедно. А батько завжди з цього сміється.

Тож Чорниш, як прозвали його тато з мамою, щодня товкся у дворі — невтомно чатував, коли батько вийде. Тато виносив йому їжу, намостив на дереві дошку, щоб коту було зручно видряпуватися на дах сараїв, де кіт лежав і вигрівався днями.

Їсти тато виносив коту о 13-ій годині. І що дивно: кіт безпомилково знав кожного дня, котра година. Якщо батько з’являвся у дворі на півгодини чи на годину раніше, то кіт і вухом не вів. А о 13.00 — сидів біля мисочки напоготові. Одного разу кіт чи то заспав, чи то загулявся, не прийшов, як завжди, і з’явився на 20 хвилин пізніше, коли тато вже пішов, не дочекавшись. Сусіди бачили, як кіт нервово бігав колами довкола «трапезного» місця і залишився ні з чим. І що думаєте? Наступного дня рівно о 13.00 кіт вже був біля мисочки і далі жодного разу не помилився.

А влітку Чорниш заслаб. Чи то з’їв труєну мишу, чи хтось із людей чимось його навмисне отруїв. Кіт приходив, лежав на даху і нічого не їв. Батьки йому вже й смакоту всіляку приносили, тато трави десь на лугу різної нарвав — марно. Подивиться Чорниш сумним поглядом і лежить нерухомо. Хотів тато його віднести до ветеринара, але кіт, коли побачив у тата в руках сумку, то з останніх сил дременув геть і зник за сараями. Не приходив кілька днів. А потім з’явився. Але їв дуже погано. Вочевидь, захворів серйозно. І наприкінці літа помер. Саме йшов дощ, а він забився під стіл у дворі і перейшов у свій кращий котячий світ. Я чомусь думаю, що такий світ десь є…

Інеса ФТОМОВА.

 
ВиленДата: Субота, 06-Квіт-19, 20:40 | Повідомлення # 2
Група: Читач
Повідомлень: 7
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
Їсти тато виносив коту о 13-ій годині. І що дивно: кіт безпомилково знав кожного дня, котра година
 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Інеса ФТОМОВА » Жив да був чорний кіт…
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: