реклама партнерів:
Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS



  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Василь  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Василь ЧЕПУРНИЙ » Пес Мирослава
Пес Мирослава
ВасильДата: Неділя, 17-Квіт-11, 08:19 | Повідомлення # 1
Редактор
Група: Головний редактор
Повідомлень: 243
Нагороди: 7
Статус: Відпочиває
Зустрілися ми випадково на Цитаделі, коли я просто гаяв час перед науковою конференцією, гуляючи Львовом. А Мирослав вигулював пса. Знайомі ми були так, злегка, по «Просвіті». І тому мене здивувало як настійливо Мирослав став звати в гості.

Спершу вразила квартира – стара, львівська, з височезними стелями, з оригінальною ванною та кухнею, з двома входами у квартиру. Поляки так будували, а після війни саме ці квартири були захапані «освободітєлями», які приїхали, а виїжджати забули. Сім’я Мирослава була однією з небагатьох українських, що вибивалися з ряду квартировласників. Він не належав до нащадків ні поляків, ні червоних.

Потім вразила розмова. Мирослав так говорив про пса:» Коли ти не потрібен дочці, яка вже студенткою стала, коли не потрібен уже й дружині, то єдиним другом лишається пес: тільки він з радістю кидається тобі на груди». Не пам'ятаю що ми пили і їли, а ця розмова впам'ятку.

…Мирославові тоді було за 40, а мені, молодому, такі сентенції видавались штучними. Зараз я у віці тодішнього Мирослава. І на дачі щиро й радісно кидаються до мене два сусідські собаки, а Філя вчора зумів навіть лизнути в щоку, коли я саджав цибулю.

 
taras1313Дата: Неділя, 17-Квіт-11, 17:35 | Повідомлення # 2
Група: Читач
Повідомлень: 18
Нагороди: 5
Статус: Відпочиває
«Жизнь идёт по определённому пути, у природы один путь простой: каждому возрасту дано своё время, следовательно, слабость детей, пылкость юношей, серьёзность возмужалости, пора старости имеют естественный закон, так что всё это должно быть пережито в своё время». Цицерон.

«Чтобы старость не стала нелепой пародией на нашу жизнь, существует только одно средство – преследовать цели, которые придают смысл нашему существованию». Симона де Бовуар.

Кстати о собаках. У нас на работе была собака – старая-престарая, полностью глухая, подслеповатая, хромая – числилась сторожем. И вот этой зимой она исчезла – ушла куда-то. Мы думали, что она где-то в снегу замёрзла. Но сошёл снег, а её нигде нет – и даже на соседних улицах. Куда они уходят умирать? Загадка.

 
ВасильДата: Неділя, 17-Квіт-11, 22:08 | Повідомлення # 3
Редактор
Група: Головний редактор
Повідомлень: 243
Нагороди: 7
Статус: Відпочиває
Дякую за влучні цитати. Але ж як знайти цілі, що надають смислу існуванню?
 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Василь ЧЕПУРНИЙ » Пес Мирослава
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: