На врочистому обіді на честь журналістів --учасників програми Едварда Мурроу працівнику Держдепу Аарону я з гумором розповідав:" Уявляєте, син українського націоналіста захоплений історією вашої громадянської війни!". Аарон гумор оцінив, щоправда, уточнив через перекладача чи таки я нічого не поплутав і чи таки дійсно прапор Конфедерації хочу знайти. Впевнившись, на шматку паперу, тут же, за столом відірваному (подобається мені американська безпосередність !), написав мені, мало по- англійськи тямущому, назви книг та прізвища їх авторів про громадянську війну в США. А перекладачка Лариса, що колись була москвичкою і радянські страхи досі даються взнаки, порадила обережно питати про прапор Конфедерації, бо тема протистояння Півночі і Півдня досі для американців болюча.

В маленькому містечку Національного заповідника у штаті Теннесі я й почав з хоробрістю зайця досліджувати ряди сувенірних крамничок. Мені здавалось, що слово "прапор" звучить англійською як "флег" навіть при моїй вимові і проблем не виникне. Далебі! Прапора ніде не було. Тобто скрізь пропонували прапор США, але не Конфедерації. А в одному гамазейчику чомусь стали пропонувати сфотографуватися у стилі ретро, часів громадянської війни, з оголеними дівицями у ванні. Тобто -- ні дівиць, ні ванни не пропонували, на жаль, а тільки мигами пропонували вставити кудись голову і мене клацнуть у такому антуражі. Ага, щас!

Довелось кликати безвідмовного перекладача Ґреґа -- нарешті в рядовому магазинчику, в нетрях його товарів, нам знайшли прапор Конфедерації. Продавець здивовано запитував -- звідки, мовляв, цей пан, що таким екзотом цікавиться? Мого розуміння англійської вистачило, щоб поправити перекладача: мовляв, я то говорю російською, але я не з Росії. А таки з України. Здається, слово "Юкрейн" продавець повторив з повагою...

Взагалі ж прапор Конфедерації досі в США вважається неполіткоректним. Тобто його можна зустріти десь на машині, в оформленні (ненав'язливо) магазинчика, що я й бачив у штаті Теннесі. Не більше. Але й то тільки у південних штатах.

... Вчора, 12 квітня, США відзначили 150-річчя громадянської війни: саме цього дня пролунали перші її постріли.
Війна почалася незабаром після вступу на посаду новообраного президента Авраама Лінкольна. Він обстоював скасування рабовласницької системи Півдня. Одинадцять південних штатів відокремилися і проголосили себе Конфедеративними Штатами Америки. Вони прийняли власну Конституцію і обрали власного президента Джеферсона Дейвіса. Білий дім оголосив цей крок протизаконним бунтівним актом, але Південь створив власну армію і першим почав воєнні дії. То була страшна й безжалісна братовбивча війна. У перебігу її, наприклад, війська Півночі під командою генерала Вільяма Шермана дощенту спалили місто Атланту.

У самій лише битві під Геттісбергом у Пенсільванії втрати вбитими й пораненими сягнули понад 50 тисяч вояків з обох сторін. На місці битви створили Національний цвинтар, де Лінкольн виступив зі знаменитою промовою, сказавши, що «ця країна, під Богом, дасть нове народження свободі, і уряд її – від народу, народом і для народу – не зникне з лиця землі».

У Сполучених Штатах протягом чотирьох років Громадянської війни загинуло 620 тисяч вояків і півмільйона були поранені. У грудні 1865 року заборону рабовласництва було закріплено 13 поправкою до Конституції США. Довідка з сайту радіо "Свобода".