Зберегла історія ім'я ще одного насельника Максаківського Спасо-Преображенського монастиря -- Добрина, чернече ім'я якого Пахомій. Він також навчався у Києво-Могилянській Академії і до 1740 року вже ієромонах Максаківського монастиря. Рік і місце його народження невідомі для нас, але язичницьке ім'я вказує на ймовірне походження з глухих сіверських лісів. Згаданого року Пахомія викликано до Москви і 1742 року направлено у Псков "для обученія ставлеников", тобто тих, хто готувався до висвяти у священики. Там його призначають ігуменом Любятового Миколаївського монастиря, а 1750 року переводять архімандритом Клопського Троїцького монастиря вже у Новгородській єпархії. 1751 року -- він архімандрит В'яжицького монастиря, з 1758 року керує Валдайським Іверським Богородицьким монастирем все у тій же Новгородській єпархії.
Відомий рік його смерті -- 1769. Холодна північна земля Росії прийняла тіло українського молільника, що починав свій духовний шлях з максаківських берегів тихоплинної Десни.
