Архімандрит Лазар (світське ім'я невідоме) Богословський (прізвище також штучне, швидше за все, набуте уже в Академії) народився на Чернігівщині, але дата народження також поглинута товщею часу. Відомо тільки, що Києво-Могилянську Академію закінчив він на початку 1730-х років. Його запрошено викладачем синтаксими, піїтики і риторики до Чернігівського колегіуму. 1738 року він написав рукописний підручник з риторики "Туллій на полях ораторських неподалік від вод Десни, біля ростральної трибуни академії Чернігівської розташований і під главенством ...найсвітлішого і преосвященного пана Никодима Срібницького з Божою поміччю єпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського російське юнацтво покровительством настановлює року 1738 місяця вересня 28".
В ті часи, які ми, просвіщенні, вважаємо глухими, всі викладачі, що себе поважали, мали самостійно написати підручник зі свого предмету! Це вам не куплені кандидатські! Це -- серйозно.
І не втомлюся повторювати, що в ті часи, слово "російський" означало зовсім не те, що сьогодні. Російський тут синонім слова руський. Тобто український, адже Московія стала зватися Росією, вкравши наше наймення (з наголосом на першому складі), тільки після поразки Мазепи. Та й то західні країни довго ще не визнавали такого самозванства.
1740 року Лазаря Богословського призначено ігуменом Костянського Троїцького монастиря на Стародубщині -- давній українській землі, що зараз поки що сприймається невіддільною частиною теперішньої Росії.
1742 року єпископ Віктор Сахновський викликав нашого героя до В'ятки, того ж року він переїздить до Вороніжа слідом за своїм покровителем -- єпископом Віктором. В той час і ще довго потому основу московської церкви становили єпископи з України, та, власне, і сьогодні -- що б робила ця імперська структура без таких стовпів, як українець-митрополит Володимир Сабодан у Києві чи Феодосій у Омську?! Єдине, що сьогодні керують московською церквою виключно неукраїнці -- як не німець Рєдігер, так мерянин Гундяєв...
Лазар Богословський хотів відкрити школу, але начальство не дозволило. Скарги до імператриці Єлизавети, покровительки решток малоросійства, невістки козелецької Наталки Розумихи, не допомогли. Новий воронезький єпископ Феофілакт у вчених людях потреби не мав -- мабуть, справжній москаль...
1745 року нашого земляка відіслано до Чернігова, де він у монастирі і помер.
