| Василь | Дата: Субота, 05-Лют-11, 09:49 | Повідомлення # 1 |
 Редактор
Група: Головний редактор
Повідомлень: 243
Нагороди: 7
Статус: Присутній
| Належу до націонал-демократів, яких обзивають то рухівцями, то помаранчевими. По партіях не бігав. За Ющенка і сьогодні говорю добрі слова (критикуючи багато за що). Але мушу признатися: в Україні нема опозиції. Здравої. Слухаючи учора в Шустєра Єфремова, мусив собі зізнатися: дійсно, помаранчеві не провели жодної реформи! Спробували одну зі пшиком -- адміністративно-територіальну, але Безсмертний її успішно усмертнив. Незграбно ліквідували ДАІ, щоб знову відновити. Хтось назве ще якісь реформи? А, треба віддати належне міністру освіти Вакарчуку -- його зовнішнє незалежне оцінювання було дійсно проривом. Все. Не густо. Грузинський президент Міхо Саакашвілі -- кум Ющенка зізнався:" Я з жахом почув, що помаранчеві і не збираються робити реформи!". А Грузія зробила і йде вперед без корупції, до процвітання. Навіть після війни з Росією. А ми що -- в Бога теля вкрали? І сьогодні -- хіба так звана опозиція, крім єгипетських лякалок, може запропонувати що робити з пенсійною реформою? як бути з корупцією? як змінити здирницьку медицину на нормальну? як саме провести судову реформу? і такого багато. Візьмімо Крим -- хіба в помаранчевих була адекватна програма що робити з татарськими самобудами? чи програма як кримських фермерів економічно "прив'язати" до України, що було б найкращою гарантією територіальної міцності. Та навіть у культурі -- ніц: міністр культури помаранчевих, ставши міністром, закинув навіть благенький фестиваль у Ялті. П'ять років помаранчевої влади пройшли без Податкового кодексу, без Земельного, без Трудового, без Житлового. Хіба треба дивуватися програшу? І так -- у всіх сферах, наслідки чого пожинаємо зараз. Тож не треба робити великі очі на те, що роблять регіонали -- вони роблять реформи. Що вони їх розуміють з донецько-пролєтарською кувалдою -- то інше питання. Але, принаймні, пробують, як розуміють. Опозиція і сьогодні не може запропонувати альтернативи. Почалася розробка була в громадському русі "Оновлення країни", але з відходом Валентина Наливайченка в партію рух заглох. Наливайченко навряд чи зможе тепер вибратися з плетива партійних інтриг, а розробкою "дорожньої карти" реформ для опозиції ніхто не займається. А пора.
|
| |
| |
| Valery | Дата: Субота, 05-Лют-11, 23:12 | Повідомлення # 2 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 1
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Але й те, про що вів мову Єфремов - теж не є реформами, а розмовами, схожими на ющенківські, п'ятирічної давнини! Де їх почути і побачити ці так звані реформи? Мова про інше - про суєту щодо голослівного шуму навколо цих понять, які вже років двадцять п'ять - від М.С.Горбачова хто тільки не лінуються називати реформами.
А взагалі то, Василь Федорович, якщо знаєте, подаруйте і мені маленький краєчок прикладу будь-якої реформи за цей період чи то совдепії чи незалежної України з Вами відчутими результатами? Програм, як не було за помаранчевих, так не буде і за біло-синіх. Не говорячі вже про культуру чи освіту!
Навіть якщо і вважати впровадження Вакарчуком незалежного тестування доброю справою, а воно близько до цього схиляється, то все одно - це лишень елемент реформування, чи скоріш за все - інструмент наведення порядку в освітянській системі - одній із занедбаних її частин - на вступі до вищих навчальних закладів. Це так, як пилосмок проти віника!? Але - то всього лише мізер, бо глибинного уявлення про завтрашній і післязавтрашній день української освіти той минулий Уряд разом з Президентом так і не показав.
У культурі і натяка не зробили та й не задекларували свого бажання перевести галузь нашого духовного життя на українські рейки. А чого можно було чекати від очільників, які призначались один за одним у порядку родичання(кумовства)? До справжньої роботи вони навряд чи могли приступити в силу обставин, котрі наразі за браком часу не ставитимо на порядок денний обговорення.
То був прекрасний час, але його в силу відомих, маловідомих і зовсім невідомих поки що для нас причин, Віктор Ющенко уникнув серйозного реформування, до якого була готова немаленька група достойників поруч з ним ще з першого етапу сходження його на олімп, починаючи від 2002 року. Адже ви добре знаєте, бо самі потрудилися для української справи на славу у царині ЗМІ, що команда у таборі потужної, скажімо так - "проющенківської "сили з моменту формування Блоку "Наша Україна" і ентелектуально, і на рівні свідомості, і практичних напрацювань була готовою до справжнього прориву за всіма напрямками модернової реформації України. Інша справа - не сталося!!!
Там, де національно свідомі представники національно-демократичних сил запропонували помітні проекти суттєвих змін, як то Василь Червоній, Євген Жовтяк - у Рівненській та Київській областях, їх було звільнено. Чому відбувався процес внутрішнього нищення справжніх достойників, методом відсторонення саме від радикальних заходів, пропонованих ними для одужання українського суспільства - залишається невідомим.
Сьогодні суспільство продовжує залишатися геть хворим. Найголовніша складова економічного зростання -виробництво - не працює. Інколи, дивлячись навколо, навіть замислюєшся - а де це ще й якісь гроші з'являються, адже і наліво і направо підприємства стоять?
Чому треба віддати належне, так це пропагандистській компанії всіх цих заходів, які, як показує життя навіть на рівні інтелектуалів мають певний успіх, не дивлячись на лукавство. От бачите, деякі мої друзі теж упевнені, що реформи йдуть!?
Мені самому, не дивлячись ні на що, хотілось би, щоб вони колись пішли! Адже чути соромно, що випускник педуніверситету "довольствується тисячою гривень у середній школі, а Україна - не в силах за "найкращого часу" 2005-2010 років зібрати кільканадцять мільйонів на півдесятка українських фільмів - які хочуть дивитися і молоді, і старі, і діти! Такі, щоб забули про те, з чим носяться як чорт із ладаном з "Адміралом Колчаком" чи "Білою гвардією"? Цього, доступного для підняття і Президентом Ющенком і Прем'єром Тимошенко не робили тоді, то звичайно що і не побачимо тепер.
Сільский бібліотекар сидить на чверть ставки, закривають початкову школу у селі, бо нема 10 учнів, то я не бачу того, щоб говорити про реформи сьогодні. Реформи - слово, яке не прижилось своїм кінцевим результатом у СРСР, так само як не вдається втілити жодного проекту в інтересах народу і за часів незалежності, бо... не хочуть?!
А опозиція, якщо вона десь є, то вона представлена у високому політикумі невеличкою (до двох десятків людей) групою патріотів. Опозиції на високому рівні сьогодні - нема. Завтра - вона змінюватиметься за суттю і у форматі. Післязавтра - вона закінчуватиме університети, отримуватиме перші відмови у реалізації своїх вмінь і навичок з неможливості влаштуватися на роботу, бачитиме несправедливий розподіл суспільного багатства ще свіженькими очима, працюватиме до півночі у Інтернеті, аналізуватиме і не поспішатиме. Їй нема діла до так званих нинішніх лідерів так званої опозиції, якою і Ви теж не задоволені, бо вони вже своє сказали, поставивши пару днів тому жирну крапку безсоромним втикуванням карток "ЗА", продовжуючи гарне життя!? Але вони -завтрашні опозиціонери - "продвинуті" і у певний момент зможуть поставити претензії до всіх своїх кривдників, до всього, у чому побачать неправду і несправедливість. Та й терпіти вони, як мої колеги по школі, що ходять на роботу, не отримуючи грошей, НЕ ВМІЮТЬ і не будуть!!!
|
| |
| |
| Шкурко | Дата: Неділя, 06-Лют-11, 16:03 | Повідомлення # 3 |
Група: Редактор
Повідомлень: 186
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Реформи проводять люди. Здібніші пішли у бізнес або виїхали.
Проаналізуйте, панове, хоча б склад місцевих рад. Який рівень, яка мотивація цих людей.
То починати може б зі зміни виборчого законодавства? Адже далі користуємося радянською профанацією народовладдя.
Де дійові особи одні й ті ж, як у байці Крилова "Квартет".
|
| |
| |
