Авторка, тележурналістка Вєра Кузьміна була заскочена фразою калінінградця: "У вас, в Росии..." Так написал мне в блоге собеседник из ...Калининградской области. Я проверила. Не ошибка".

Нагадаємо, що анклав цієї російської області утворений після другої світової війни на землях східної Пруссії. І додам, що навіть у радянські роки різниця між російською областю і сусідньою Литвою відчувалася миттєво -- кордон зі сміття вказував поділ на Європу і російську територію. Німців практично нема в Калінінградській області, але дух дає себе знати в теперішньому сепаратизмі. Зрештою, як зауважує та ж авторка "Литературної газеты", "Кьоніґсберґ звучить набагато краще, ніж Калінінград, а Тільзіт -- набагато цікавіший Совєтська. Так кажуть офіційні особи в тій же Калінінградській області".

Проте і Карелія подає голос -- у Сортавальському та Лахденпохському районах поширювалися листівки із закликом приєднатися до Фінляндії, щоб забезпечити нормальні умови для життя (з виступу депутата парламенту Карелії Людмили Афанасьєвої). А мені вже доводилося писати, що Фінляндія зовсім не змирилася з російською окупацією своїх віковічних територій, куди входить і Виборг (Віпурі) -- для цих територій фіни випускають російськомовну газету, яка привчає потихеньку до думки: треба повернути фінам фінське.

Глянувши на козацькі землі, авторка жахається від вивчення козачого діалекту (ми то знаємо, що це діалект української мови) в школах і навіть у вузах. І сміється, що є навіть "казачья экономика" -- пояснили б ще, мовляв, різницю її зі звичайною. Та для чого пояснювати -- варто поїхати в станиці Кубані і порівняти як хазяйнують там і в "ісконно русскіх" губерніях.

Ну, і ваапсче. як пише зараз неграмотна приколістська молодь в інеті -- авторка на сторінки "ЛГ" винесла крамольне питання про сибірську мову, даючи навіть уривок її. Аналогію проводить з ..."Енеїдою". Мовляв, тоді теж починалося зі сміху:" Еней був парубок моторний..." І це був "проект "Україна".

Неграмотна, звісно, авторка -- а де ви бачили глибоку освіту в тележурналістів? Російська літературна мова сформована Алєксандром Пушкіним. Порівняйте коли він жив і коли Іван Котляревський! Зрештою, полтавець записав просто мовою свого оточення бурлеск, ввівши масу відомих його сучасникам назв страв і одягу. Не вигадуючи. А героїня Пушкіна Татьяна "по-русски плохо понимала". До речі.

Розберіться краще з Сибіром неісходимим, яким Росія може уже не приростати (Ломоносов), а відпадати в пащу китайського дракона. Сибіром, який все голосніше заявляє про своє відпадіння від Москви. І де українець Ярослав Золотарьов створює свою мову. Аби окремо від московської.

Журналістка з болем зауважує, що навіть у Твері кожен освічений громадянин розкаже про знущання Москви над вільними князівствами. Отож бо. Що вже казати про Кавказ, вихідці з якого вийшли на московські вулиці!

Посилання: Вера Кузьмина. Эх, Раш, ещё Раш, ещё много, много Раш... "Литературная газета" № 40 за 13-19 жовтня 2010 року, стор. 3