Дружина була на новій фірмі, яка виробляє молочні продукти. Хваляться, що хороші, себто натуральні. На смак -- правда. Попробував "Біфілайф", який нагадав мені смак з дитинства. Але ніяк не згадаю -- смак чого?
Читаю:" Продукт розроблений ТОВ "Мир биотехнологий" на основі елітної колекції біфідобактерій Московського НДІ епідеміології і мікробіології імені Г. Габричевського." Ого, як солідно звучить! Далі ще захоплюючіше:" Єдиний продукт, що містить повний видовий склад біфідобактерій, властивий організму людини".
Пам"ять смаку сказала:" Та це -- наша авдіївська сирокваша!" Точно.
Згадалося, як батьки вечеряли дуже часто саме нею, додаючи в ковми -- пюре по-городському. А в іншій Авдіївці, куликівській, звідки Петро Антоненко, м"яту картоплю звуть ще цікавіше -- ґоцки.
Малим не хотілося їсти простої сирокваші з ковмами. Хотілося городської їжі, магазинної. То сирокваша повернулася аж тепер в обгортці чужих, солідних слів.