Отже, Янукович рулить -- керівниками Національної (!) телерадіомовної компанії (далі -- НТКУ) призначено Єгора Бенкендорфа і Валіда Арфуша. Русифікованого німця і русифікованого ліванця. Чи не є це прямою ознакою окупації інформаційного українського простору? Коли на передачі в ще одного також ж "українця" Шустєра хтось став закидати Арфушу незнання української мови -- сиріч державної -- воно відповіло:" Ві нє толєрантни!". Тобто, як його випхали з Франції ( а перед тим з Лівану) і воно відмовляється шанувати українську мову -- то це не є нетолерантністю. А як вказали ду-у-же делікатно, що в цій державі є державна мова, так воно вже заволало про нетолєрантність.
Отже, Єгор Бенкендорф, недавній активіст партії Вітренко, називає своїм предком Бенкендорфа -- начальника Третього жандармського управління при Ніколаї Першому. Відверто кажучи, мало честі від такого родича, але родичів, як відомо, не вибирають. Проте, коли і сам Єгор не володіє державною мовою, який з нього може бути керівник Національної телерадокомпанії? Зауважте, державотворча нація тут зветься українською...
Валід Арфуш, як виявилося, (хоча ніхто не бачив!), з 1995 року має паспорт громадянина України. І навіть прийняв православіє -- хрещені батьки Нестор Шуфрич та Ірина Білик. Знову ж таки -- негоже коментувати ці постаті, бо в душу не заглянеш і ми не на сповіді. Але коли той же Арфуш також не говорить українською, а сам є видавцем журналу "Папарацці", який важко назвати носієм українських національних цінностей, то знову ж виникають питання про окупацію українського інформаційного простору. Він, щоправда, й так був окупований -- але москалями, а тепер ще й додалися араби та німці...
Варто сказати, що й Віктор Ющенко поводився з НТКУ та Першим національним каналом, як слон у посудній лавці -- то нездалого Стецьківа призначив, то якогось єврея, що благополучно втік на комерційний канал, то нарікав, що йому мало повноважень для керівництва... Як бачимо, Януковичу повноважень вистачає...
Тобто, скажу чесно -- нарікаю на українців, а не на німців, арабів та євреїв. Бо й, зрештою, щось я не чув гучних виступів українських, крепко патріотичних партій, проти призначень Бенкендорфа та Арфуша. "Може, так і треба?" -- давно висміював Шевченко. А ми мовчали та дивились, та мовчки чухали чуби...
Один мій знайомий хлопчик-школяр захопився китайською. І в магазині, купивши хліба, тихенько сказав продавщиці:" Шень!" ("Дякую!"). На що та спокійно відповіла:" Пожалуста!"
Пояснення заголовку: "орднунг" -- німецькою значить "порядок", "акбар" -- з арабської.
